Велоспорт на літніх Олімпійських іграх 2020 — омніум (чоловіки)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Омніум (чоловіки)
на XXXII Олімпійських іграх
Місце проведенняВелодром Ідзу
Дата5 серпня 2021 року
Учасників20 з 20 країн
Призери
Золота медаль Метью Воллс Велика Британія Велика Британія
Срібна медаль Кемпбелл Стюарт Нова Зеландія Нова Зеландія
Бронзова медаль Елія Вівіані Італія Італія
← 20162024 →
Велоспорт на
літніх Олімпійських іграх 2020
Трекові гонки
Командне переслідування чоловіки жінки
Спринт чоловіки жінки
Командний спринт чоловіки жінки
Кейрін чоловіки жінки
Медісон чоловіки жінки
Омніум чоловіки жінки
Шосейні гонки
Групова гонка чоловіки жінки
Роздільна гонка чоловіки жінки
Маунтінбайк
Крос-кантрі чоловіки жінки
BMX
BMX-гонки чоловіки жінки
BMX-фрістайл чоловіки жінки
Кваліфікація

Змагання з омніуму серед чоловіків на літніх Олімпійських іграх 2020 відбулися 5 серпня 2021 року на велодромі Ідзу[1]. Змагалися 20 велосипедистів з 20 країн[2].

Передісторія[ред. | ред. код]

Це буде третя поява цієї дисципліни на Олімпійських іграх. Вперше її провели 2012 року.

Чинний олімпійський чемпіон - Елія Вівіані з Італії. Чинний чемпіон світу (2020) - Бенжамен Тома з Франції.

Кваліфікація[ред. | ред. код]

Національний олімпійський комітет (НОК) міг виставити на змагання з омніуму щонайбільше 1 велосипедиста. Квоти одержує НОК, який сам вибирає велосипедистів, що візьмуть участь у змаганнях. 8 НОК з найвищим рейтингом у медісоні (серед тих, що ще не кваліфікувались у командному переслідуванні) здобули по одній квоті в омніумі (окрім права на участь у медісоні). Ще 12 квот розподілено за рейтингом омніуму (серед тих НОК, що ще не кваліфікувались у мейсоні). Кожному континентові було гарантовано принаймні одну квоту в омніумі[2]. Оскільки кваліфікація завершилась до закінчення Чемпіонату світу з велоспорту на треку 2020 1 березня 2020 року (останнє змагання, що могло змінити рейтинг 2018-20 років), то пандемія COVID-19 на кваліфікацію не вплинула.

Формат змагань[ред. | ред. код]

Змагання в омніумі складаються з заїздів різного типу, нинішні змагання - з чотирьох. Порівняно з 2016 роком формат змагань зазнав суттєвих змін, - скасовано три типи заїздів з шести і додано один новий, а тривалість скорочено з двох днів до одного. Переможцем в омніумі стає велосипедист, який набирає найбільшу кількість балів за сумою чотирьох заїздів. Переможець кожного з перших трьох заїздів заробляє 40 очок, друге місце - 38, третє місце - 36 тощо. Фінальний заїзд має спеціальні правила підрахунку очок. Заїзди в омніумі:

  • Скретч-гонка: гонка з масовим стартом; перемагає той, хто фінішує першим. Відстань - 10 км (40 кіл).
  • Темпова гонка: 2020 року проводять уперше. Дистанція - 10 км (40 кіл). Після перших 5 кіл переможець кожного кола заробляє 1 очко. Той, хто обігнав інших учасників на коло, заробляє 20 очок. Переможцем перегонів стає велосипедист, який набрав найбільшу кількість очок (очки, зароблені в рамках темпової гонки, не додаються до загальної суми в омніумі; їх використовують лише для визначення місць у самій темповій гонці).
  • Гонка на вибування: щодва кола велосипедист, що посів після кожного спринту останнє місце, вибуває.
  • Гонка за очками на 25 км (100 кіл): кожні десять кіл відбувається спринт з очками (5/3/2/1 в порядку убування місця, подвійна кількість за фінальний спринт), крім того 20 очок здобуває спортсмен, що обігнав інших учасників більш як на коло.

Змагання складаються з одного раунду[3] [4].

Розклад[ред. | ред. код]

Змагання в цій дисципліні відбуваються впродовж одного дня[1].

З Попередні заїзди ЧФ Чвертьфінали ПФ Півфінали Ф Фінали
Велоспорт на треку
Дата → 2 сер 3 сер 4 сер 5 сер 6 сер 7 сер 8 сер
Омніум (чоловіки) СГ ТГ ГВ ГО

Результати[ред. | ред. код]

Скретч[ред. | ред. код]

Місце Велогонщик Країна Відставання, кіл[5] Очок за дисципліну
1 Метью Воллс Велика Британія Велика Британія (GBR) 40
2 Бенжамін Тома Франція Франція (FRA) 38
3 Жан-Віллем ван Схіп Нідерланди Нідерланди (NED) 36
4 Артем Захаров Казахстан Казахстан (KAZ) 34
5 Ніклас Ларсен Данія Данія (DEN) 32
6 Сем Велсфорд Австралія Австралія (AUS) –1 30
7 Кемпбелл Стюарт Нова Зеландія Нова Зеландія (NZL) –1 28
8 Ейя Хасімото Японія Японія (JPN) –1 26
9 Тері Шир Швейцарія Швейцарія (SUI) –1 24
10 Ґевін Гувер США США (USA) –1 22
11 Кенні Де Кетеле Бельгія Бельгія (BEL) –1 20
12 Роґер Клюґе Німеччина Німеччина (GER) –1 18
13 Елія Вівіані Італія Італія (ITA) –1 16
14 Шимон Сайнок Польща Польща (POL) –1 14
15 Альберт Торрес Іспанія Іспанія (ESP) –1 12
16 Марк Доуні Ірландія Ірландія (IRL) –1 10
17 Христос Волікакіс Греція Греція (GRE) –1 8
18 Євген Королюк Білорусь Білорусь (BLR) –1 6
19 Андреас Мюллер Австрія Австрія (AUT) –1 4
20 Давід Маре ПАР ПАР (RSA) –2 2

Темпова гонка[ред. | ред. код]

Місце Ім'я Країна Очок за заїзд[6] Очок за дисципліну
1 Жан-Віллем ван Схіп Нідерланди Нідерланди (NED) 30 40
2 Бенжамін Тома Франція Франція (FRA) 23 38
3 Метью Воллс Велика Британія Велика Британія (GBR) 23 36
4 Тері Шир Швейцарія Швейцарія (SUI) 23 34
5 Ґевін Гувер США США (USA) 22 32
6 Ніклас Ларсен Данія Данія (DEN) 22 30
7 Кенні Де Кетеле Бельгія Бельгія (BEL) 21 28
8 Елія Вівіані Італія Італія (ITA) 21 26
9 Шимон Сайнок Польща Польща (POL) 21 24
10 Альберт Торрес Іспанія Іспанія (ESP) 21 22
11 Роґер Клюґе Німеччина Німеччина (GER) 3 20
12 Кемпбелл Стюарт Нова Зеландія Нова Зеландія (NZL) 2 18
13 Сем Велсфорд Австралія Австралія (AUS) 1 16
14 Євген Королюк Білорусь Білорусь (BLR) 1 14
15 Артем Захаров Казахстан Казахстан (KAZ) 1 12
16 Ейя Хасімото Японія Японія (JPN) 1 10
17 Христос Волікакіс Греція Греція (GRE) 0 8
18 Марк Доуні Ірландія Ірландія (IRL) –20 6
19 Андреас Мюллер Австрія Австрія (AUT) –20 4
20 Давід Маре ПАР ПАР (RSA) –20 2

Гонка на вибування[ред. | ред. код]

Місце Ім'я Країна Очок за дисципліну[7]
1 Елія Вівіані Італія Італія (ITA) 40
2 Метью Воллс Велика Британія Велика Британія (GBR) 38
3 Тері Шир Швейцарія Швейцарія (SUI) 36
4 Жан-Віллем ван Схіп Нідерланди Нідерланди (NED) 34
5 Кемпбелл Стюарт Нова Зеландія Нова Зеландія (NZL) 32
6 Бенжамін Тома Франція Франція (FRA) 30
7 Альберт Торрес Іспанія Іспанія (ESP) 28
8 Ніклас Ларсен Данія Данія (DEN) 26
9 Сем Велсфорд Австралія Австралія (AUS) 24
10 Кенні Де Кетеле Бельгія Бельгія (BEL) 22
11 Ґевін Гувер США США (USA) 20
12 Ейя Хасімото Японія Японія (JPN) 18
13 Артем Захаров Казахстан Казахстан (KAZ) 16
14 Христос Волікакіс Греція Греція (GRE) 14
15 Давід Маре ПАР ПАР (RSA) 12
16 Шимон Сайнок Польща Польща (POL) 10
17 Роґер Клюґе Німеччина Німеччина (GER) 8
18 Євген Королюк Білорусь Білорусь (BLR) 6
19 Марк Доуні Ірландія Ірландія (IRL) 4
20 Андреас Мюллер Австрія Австрія (AUT) 2

Гонка за очками і фінальна класифікація[ред. | ред. код]

Місце Ім'я Країна SR TR ER Subtotal Очки за кола Очки за спринт Місце Загалом очок[8]
1 Метью Воллс Велика Британія Велика Британія 40 36 38 114 19 20 2 153
2 Кемпбелл Стюарт Нова Зеландія Нова Зеландія 28 18 32 78 11 40 17 129
3 Елія Вівіані Італія Італія 16 26 40 82 22 20 4 124
4 Бенжамін Тома Франція Франція 38 38 30 106 12 0 19 118
5 Ніклас Ларсен Данія Данія 32 30 26 88 5 20 13 113
6 Жан-Віллем ван Схіп Нідерланди Нідерланди 36 40 34 110 2 0 7 112
7 Тері Шир Швейцарія Швейцарія 24 34 36 94 15 0 1 109
8 Ґевін Гувер США США 22 32 20 74 5 20 8 99
9 Роґер Клюґе Німеччина Німеччина 18 20 8 46 5 40 12 91
10 Альберт Торрес Іспанія Іспанія 12 22 28 62 2 20 11 84
11 Сем Велсфорд Австралія Австралія 30 16 24 70 9 0 3 79
12 Євген Королюк Білорусь Білорусь 6 14 6 26 10 40 10 76
13 Кенні Де Кетеле Бельгія Бельгія 20 28 22 70 0 0 6 70
14 Артем Захаров Казахстан Казахстан 34 12 16 62 0 0 15 62
15 Ейя Хасімото Японія Японія 26 10 18 54 0 0 5 54
16 Шимон Сайнок Польща Польща 14 24 10 48 0 0 14 48
17 Марк Доуні Ірландія Ірландія 10 4 4 18 0 0 9 18
18 Андреас Мюллер Австрія Австрія 4 2 2 8 0 0 16 8
19 Давід Маре ПАР ПАР 2 6 12 20 3 –40 18 –17
Христос Волікакіс Греція Греція 8 8 14 30 1 –20 DNF –

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Cycling Track Competition Schedule. Tokyo 2020. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 18 листопада 2020.
  2. ↑ а б Qualification System – Games of the XXXII Olympiad – Road Cycling (PDF). Міжнародний союз велосипедистів. Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2018. Процитовано 14 лютого 2015.
  3. ↑ UCI CYCLING REGULATIONS PART 3 TRACK RACES (PDF). UCI. 6 грудня 2020. Архів оригіналу (PDF) за 19 листопада 2020. Процитовано 18 листопада 2020.
  4. ↑ Liam Nee (26 березня 2021). Cycling 101: Competition format. NBC. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 28 червня 2021.
  5. ↑ Cycling Track – Men's Omnium – Scratch Race 1/4 Results (PDF). olympics.com. TOCOG. 5 August 2021. Архів оригіналу (PDF) за 5 серпня 2021. Процитовано 5 серпня 2021.
  6. ↑ Cycling Track – Men's Omnium – Tempo Race 2/4 Results (PDF). olympics.com. TOCOG. 5 August 2021. Архів оригіналу (PDF) за 5 серпня 2021. Процитовано 5 серпня 2021.
  7. ↑ Cycling Track – Men's Omnium – Elimination Race 3/4 Results (PDF). olympics.com. TOCOG. 5 August 2021. Архів оригіналу (PDF) за 5 серпня 2021. Процитовано 5 серпня 2021.
  8. ↑ Cycling Track – Men's Omnium – Final Classification (PDF). olympics.com. TOCOG. 5 August 2021. Архів оригіналу (PDF) за 5 серпня 2021. Процитовано 5 серпня 2021.

 

Омніум у велоспорті на Олімпійських іграх
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Велоспорт_на_літніх_Олімпійських_іграх_2020_—_омніум_(чоловіки)&oldid=38555536