Венгард-2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Венґард-2
англ. Vanguard 2
Венґард-2
Основні параметри
COSPAR ID 1959-001A
NORAD ID 00011
Виготівник Дослідницька лабораторія ВМФ США (Naval Research Laboratory, NRL)
Оператор ВМФ США
Тип апарата орбітальний
Штучний супутник Землі
Дата запуску 17 лютого 1959, 16:05:00 UTC
Ракета-носій Венґард
Космодром Мис Канаверал СК 18Ей
Технічні параметри
Маса 10,8
Розміри діаметр 50,8 см
Джерела живлення ртутно-цинкові батареї
Орбітальні дані
Тип орбіти еліптична
Велика піввісь 8'317,7 км
Ексцентриситет 0,166
Нахил орбіти 32,88°
Період обертання 125,6 хвилини

Венгард-2 (англ. Vanguard 2) Авангард — передовий), інша назва Венгард SLV-4 — американський метеорологічний супутник для вивчення хмарного покриву. Перший у світі метеорологічний супутник. Запуск відбувся 17 лютого 1959 року з мису Канаверал ракетою-носієм Венгард. У польоті супутник обертався з частотою 50 обертів за хвилину для стабілізації. Внаслідок неправильно обраного розташування оптичних телескопів було отримано дуже неякісні дані. Живлення вистачило на 19 діб. Супутник досі перебуває на орбіті, очікувана тривалість майже 300 років.

Опис[ред. | ред. код]

Супутник був магнієвою кулею діаметром 50,8 см із шістьома штирьовими антенами. Всередині розміщувались два оптичні телескопи з двома фотоелементами. Всередині куля була вкрита позолотою, а ззовні алюмінієвою плівкою з оксидом кремнію достатньої товщини для забезпечення теплового балансу при роботі апаратури.

Радіозв'язок здійснювали: передавач телеметрії потужністю 1 Вт з частотою-носієм 108,03 МГц і радіомаяк потужністю 10 мВт з частотою-носієм 108 МГц, що надсилав безперервний сигнал для відстеження траєкторії. Приймач команд використовувався для вмикання плівкового магнітофона, щоб передавати дані, отримані з оптичних телескопів.

Живлення забезпечували ртутно-цинкові батареї.

Джерела[ред. | ред. код]