Венеційський спрітц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коктейль Spritz veneziano

Венеційський шпрітц, також Венеціанський спрітц (італ. Spritz veneziano німецькою: Spritzer, "сплеск" / "ігристе") — коктейль на основі просекко ігристого вина, італійського аперитиву Апероль і содової води. Класифікується як газований коктейль. Належить до офіційних напоїв Міжнародної асоціації барменів (IBA), категорія «Напої нової ери» (англ. New Era Drinks)[1]. Spritz, - це італійський коктейль, австрійського походження. На основі вина, який зазвичай подають як аперитив на північному сході Італії. Складається з просекко, аперолю та газованої води.

Шпрітц народився у 1800-х роках у королівстві Ломбардія і Венеція яке у той час було частиною Австрійської імперії. Австрійські солдати, купці, дипломати та службовці імперії Ґабсбургів у Венето швидко звикли пити місцеве вино, але вони не були звикли до міцності венеційських вин, вміст алкоголю у яких був значно вищим ніж у знаним їм раніше. Австрійці почали просити місцевих господарів розпорошити краплю води у вино (spritzen, німецькою мовою), щоб зробити вино легшими. Первісній оригінальний шприц складався із ігристого білого вина або червоного вина, розведеного джерельною водою.

Італійський аперитив Апероль було створено у Падуї в 1919 році братами Барб’єрі. Оригінальний рецепт з часом залишався незмінним, але лише в 1950-х роках Aperol Spritz став популярною альтернативою звичайній венеціанській суміші білого вина та газованої води.

Спосіб приготування[ред. | ред. код]

Склад коктейлю «Spritz veneziono»[2][3]:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Сайт Міжнародної асоціації барменів. коктейлі Напої нової ери (en). iba-world.com. Архів оригіналу за 28 жовтня 2015 року. Процитовано 1 червня 2017 року. 
  2. Коктейль Spritz veneziono на сайті Барменської асоціації Росії. barclass.ru (ru). Архів оригіналу за 16 квітень 2017. Процитовано 1 червня 2017 року. 
  3. Spritz veneziono. Сайт Міжнародної асоціації барменів (en). iba-world.com. Процитовано 1 червня 2017 року. 

Посилання[ред. | ред. код]