Веприцька оборона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Веприцька оборона
Північна війна
Assault of Veprik.jpg
Оборона Веприку (мал. Лісснер Е.Е.)
Координати: 50°06′24″ пн. ш. 29°48′21″ сх. д. / 50.10666666669477820° пн. ш. 29.80583333336077700° сх. д. / 50.10666666669477820; 29.80583333336077700
Дата: 3 січня 1709 (24 грудня 1708)
Місце: Гетьманщина, Веприк
Результат: Укріплення захоплене шведським військом
Сторони
Sweden-Flag-1562.svg Швеція Flag of Russia 1668.png Московське царство
Командувачі
Sweden-Flag-1562.svg Карл XII
Sweden-Flag-1562.svg Б.О. Штакельберг
Sweden-Flag-1562.svg Г.О. фон Альбедиль
Sweden-Flag-1562.svg Г.Ф. фон Фритцке
Sweden-Flag-1562.svg К.О. фон Шперлинг
Sweden-Flag-1562.svg Я. фон Шперлинг
Flag of the Cossack Hetmanat.svg І. Мазепа
Flag of Russia 1668.png В.Ю. Фермор
Flag of Russia 1668.png С.Я. Юрлов
Військові сили
3 000 бійців,
20 гармат
1 500 бійців,
(з них 300 козаків
Харківського слобідського полку)
3 гармати
Втрати
вбитих 400,
поранених 6 00
вбитих 175,
поранених 1 50,
весь гарнізон
взятий в полон

Ве́прицька оборо́на 1708-1709 — штурм союзними військами Карла XII й Івана Мазепи містечка Веприка, в якому перебувала московсько-українська залога; епізод Північної війни 17091721. Веприцька оборона стала одним із значних ідеологічних епізодів в російській історіографії Північної війни, та створенні міту про вірність українського народу союзові з Росією й неприйняття ним «зрадника» гетьмана Івана Мазепи.

Бій козаків Харківського слобідського козацького полку зі шведами під час Веприцької оборони


Історія[ред. | ред. код]

На початку XVIII століття Веприк був сотенним містечком Гадяцького полку Війська Запорозького. Містечко не мало складних фортифікаційних споруд, але було огороджено чотирикутним 6-8 метровим земляним валом та палісадом з соснових колод, а також ровом.

У містечку розташовувалася залога кількістю 1100 солдат регулярної армії Московського царства та кілька сотень козаків Харківського слобідського козацького полку. Комендантом Веприка на той час був полковник Вільям Фермор (шотландець за походженням), його заступником був командир батальйону Івангородського піхотного полка підполковник С.Я. Юрлов. Спираючись на допомогу місцевих жителів, московські військовики та харківці тривалий час відбивали атаки шведів.

22 грудня 1708 загони шведської армії на чолі з Карлом XII рушили на Веприк, але їм не вдалося відразу захопити містечко і вони взяли його в облогу.

6 січня 1709 року полки Карла XII та Івана Мазепи почали штурм фортеці Веприка з трьох боків, але він виявився невдалим. Карл XII велів припинити штурм і послав до обложених парламентера з пропозицією здатися, обіцяючи зберегти їм життя та майно. В іншому випадку він погрожував нікого не залишити в живих. Веприк капітулював.

Король дотримав обіцянку і на додачу видав кожному полоненому на знак поваги за виявлену мужність по 10 польських злотих. Фортеця була спалена шведами. Вони втратили при штурмі 2 тисяч чоловік вбитими і пораненими. Втрати захисників — 7 офіцерів, 167 солдатів убитими, 150 пораненими.

Після захоплення Веприк був спалений.

Див. також[ред. | ред. код]


Джерело[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]