Вербозілля китицецвіте

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Вербозілля китицецвіте
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Вересоцвіті (Ericales)
Родина: Первоцвітові (Primulaceae)
Рід: Вербозілля (Lysimachia)
Вид:
Вербозілля китицецвіте (L. thyrsiflora)
Біноміальна назва
Lysimachia thyrsiflora
Синоніми

Naumburgia thyrsiflora (L.) Rchb.

Вербозілля китицецвіте[1] (Lysimachia thyrsiflora) — вид рослин родини первоцвітові (Primulaceae), поширений у помірних і субарктичних областях Європи, Азії й Північної Америки.

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічна трава 20–70 см заввишки. Кореневища з довгими міцними підземними пагонами. Стовбур часто висхідний від основи, як правило, нерозгалужений, зазвичай майже гладкий, коричнево-червоний. Листки протилежні, іноді в кільці, безчерешкові, трохи оточують стебло. Листові пластини найнижчих листків лускаті, а верхніх листків — від ланцетних до лінійно-ланцетних, з цілими краями, щільно темно-плямисті, нижня частина рідко запушена[2].

Суцвіття — довгостеблові короткі щільні пахвові китиці. Квіти радіально симетричні. Віночок колесоподібний, жовтий, ≈5 мм шириною, короткотрубковий, 5–7-пелюстковий; пелюстки вузькі, кінчик з темними точками. Чашолистки вузькі. Тичинок 5(6), довші, ніж віночок. Плід — сферична, 5-клапанна, коротша за чашечку, 1.5–3 мм завдовжки коробочка[2].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у помірних і субарктичних областях Європи, Азії, Північної Америки[3].

В Україні вид зростає на болотах і болотистих берегах річок — на Поліссі, в Лісостепу, звичайний[4].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Lysimachia thyrsiflora // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б NatureGate. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 25.11.2018. (англ.)
  3. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 25.11.2018. (англ.)
  4. Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 140. (рос.)(укр.)