Вербська Дача

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вербська дача)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ботанічний заказник місцевого значення «Вербська дача»
48°11′21″ пн. ш. 29°17′24″ сх. д. / 48.18917° пн. ш. 29.29000° сх. д. / 48.18917; 29.29000Координати: 48°11′21″ пн. ш. 29°17′24″ сх. д. / 48.18917° пн. ш. 29.29000° сх. д. / 48.18917; 29.29000
Розташування: Україна Україна
Вінницька область
Чечельницький район
поблизу с. Вербка
Найближче місто: Чечельник
Площа: 46,0 га
Заснований: 1981 р.
Керівна
організація:
Чечельницьке державне лісне господарство
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Ботанічний заказник місцевого значення «Вербська дача». Карта розташування: Вінницька область
Ботанічний заказник місцевого значення «Вербська дача»
Ботанічний заказник місцевого значення «Вербська дача»

Ве́рбська да́ча — ботанічний заказник місцевого значення, створений рішенням Вінницького облвиконкому № 559 від 17 листопада 1981 р. і статус якого підтверджений 25 жовтня 1990 р.[1].

Разом із ботанічним заказником загальнодержавного значення «Бритавський», ботанічним заказником місцевого значення «Червоногреблянський» та ботанічними пам'ятками природи загальнодержавного значення «Терещуків яр» та «Ромашково» визначені ядром запроектованого національного природного парку «Кармелюкове Поділля»[2].

Місцезнаходження[ред. | ред. код]

Заказник розташований поблизу с. Вербка Чечельницького району на Вінниччині у Червоногреблянському лісництві, квартал 6, ділянка 3. Площа природоохоронного об'єкту становить 46 га.

Опис[ред. | ред. код]

Заказник створений з метою охорони грабово-дубових лісів віком вже понад 100 років, підлісок в яких утворює реліктовий вид — кизил справжній. Зростає також рідкісний вид — берека.

У 2010 р. увійшов до складу Національний природний парк «Кармелюкове Поділля»

За фізико-географічним районуванням України ця територія належить до Піщансько-Савранського району Південної лісостепової області Подільської височини Дніпровсько-Дністровської лісостепової провінції Лісостепової зони. Ділянка розташована на розчленованій глибокими долинами лесовій височині з сірими опідзоленими ґрунтами. З геоморфологічної точки зору територія заказника являє собою ерозійно-акумулятивно-денудаційну сильно хвилясту (Балтську) рівнину.

Клімат території помірно континентальний. Для нього характерне тривале, нежарке літо і порівняно недовга, м'яка зима. Середня температура січня становить -5,5…-5°C, липня +20,5…+20 °C. Річна кількість опадів складає 500—525 мм.

За геоботанічним районуванням України ця територія належить до Європейської широколистяної області, Подільсько-Бесарабської провінції, Вінницького (Центральноподільського) округу.

Територія заказника знаходиться на схилі плакора, розчленованого глибокими балками. Рослинність представлена дубовими і грабово-дубовими лісами. Найбільш цікавими є дубові ліси віком понад 100 років з кизилом у підліску і домінуванням у травостої субсередземноморських видів — гробейник пурпурово-блакитний, осока парвська, барвінок малий. Грабово-дубові ліси також мають флористичну своєрідність. В їх травостані також домінує осока парвська, дещо менші площі займають волосистоосокові і зірочникові угруповання.

В деревостані грабово-дубових і дубових лісів велика частка береки. В трав'яному покриві значну участь беруть субсередземноморські види: холодок тонколистий, горобейник пурпурово-блакитний, перлівки ряба і одноквіткова, купина лікарська, медунка м'яка та ін. Серед флори заказника зустрічаються види, занесені до Червоної книги України: підсніжник білосніжний, тюльпан дібровний, гніздівка звичайна, коручка пурпурова і широколиста, осока тінелюбива, бересклет карликовий (реліктовий вид, поширений тільки в цьому районі).

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]