Вергуни (Хорольський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Вергуни
Вергуни. Церква Різдва Христового. 1801 р. Унікальний закинутий храм.jpg
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Хорольський район
Рада/громада Клепачівська сільська рада
Код КОАТУУ 5324881903
Облікова картка картка 
Locator Dot2.gif
Розташування села Вергуни
Вергуни на карті Хорольського району
Основні дані
Населення 578
Поштовий індекс 37873
Телефонний код +380 5362
Географічні дані
Географічні координати 49°51′32″ пн. ш. 33°20′55″ сх. д. / 49.85889° пн. ш. 33.34861° сх. д. / 49.85889; 33.34861Координати: 49°51′32″ пн. ш. 33°20′55″ сх. д. / 49.85889° пн. ш. 33.34861° сх. д. / 49.85889; 33.34861
Середня висота
над рівнем моря
121 м
Місцева влада
Адреса ради 37821, Полтавська обл., Хорольський р-н, с.Клепачі , тел. 95-3-32
Карта
Вергуни is located in Україна
Вергуни
Вергуни
Вергуни is located in Полтавська область
Вергуни
Вергуни

Вергуни́ — село в Україні, в Хорольському районі Полтавської області. Населення становить 578 осіб. Орган місцевого самоврядування - Клепачівська сільська рада.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Село Вергуни знаходиться за 4 км від лівого берега річки Хорол, на відстані 1 км від сіл Клепачі та Шишаки. По селу протікає пересихаючий струмок із загатою.

Історія[ред.ред. код]

Церква Різдва Христового. 1801 р. Унікальний закинутий храм

Заснування[ред.ред. код]

Про заснування Вергунів існують різні перекази. Один з них про заселення вільних земель переселенцями з-за Дніпра на прізвища Вергун і Шишан, один з яких оселився на території сучасних Вергунів, а інший — Шишаків. Насправді село Вергуни утворилося майже 400 років тому. Але офіційно заселення вергунівських земель від Залуки до Турівщини до Ріжок і Косарівки припадає на 1630 рік, відоме на мапі Гійома Л. де Боплана. Вергуни дістали назву містечка і з другої половини XVII ст. належали до Миргородського полку. У селі була створена Вергунівська Січ. Ця українська назва збереглася і до сьогодення. Так, пониззя між центральним ставком і озером, корінне населення називає Січчю. Січ — це історична частина села, знаходиться, у так званій, Великій Толоці і відділена приблизно в 148° або 400 м від центра села.

18 — 19 століття[ред.ред. код]

У 1711 році містечко Вергуни перейшло у володіння Данила Апостола. Пізніше, а саме у 1776 році Вергуни і ряд навколишніх сіл було продано багатим поміщикам Базилевським. Місце для садиби пани обрали у Вергунах, там же було побудовано маєток. Селян, що жили на рівнинах, зігнали і поселили на крутосхилах урочища Косарівка, що розташоване в 140° на схід села і відділене від центра майже на 1000 м. Косарівка — це урочище, а також населений пункт села, назва якого походить від поселення косарів. У 70-80 рр. XVIII ст. Вергуни село Хорольської сотні Миргородського полку 916 жителів, 278 хат.

5 січня 1799 році в с. Трубаях піднялося повстання незадоволених селян. Сутички були у Вергунах. Під час цих подій загинув один із Базилевських. На північній стороні села була закладена церква, як усипальниця роду Базилевських. Побудована вона була з 1801 — 1807 роки, на кошти самих панів. Христоріздвянська церква була побудована на найвищому місці села, її загальна висота понад 28 м, має 7 входів, з них два головні: південний і північний. Знаходиться церква в 135° на схід і віддалена від центра села на 240 м. Христорізвянська церква у Вергунах — це архітектурний об'єкт села всеукраїнського значення. Поселення Залука віддалене від центральної частини села на 1200 м і лежить в 137° на заході села. Злука — українська назва, що пішла від дрібного поміщика Луки, що першим оселився на тій території.

Майже поряд із центром села за 200 м розміщене урочище Турівщина, але воно зміщене на захід на 170°. У Хоролі та в урочищі Турівщина в XIV — XVII ст. виникли підземні ходи. Це були перші і єдині ходи на Хорольщині. За урочищем розташоване поселення Мала Толока. За нею розміщений яр Ріжки, що є, ніби, кордоном між Великою та Малою Толоками. Він приблизно на 400 м віддалений від центра села, або це становить 204°. Пізніше 1/3 яру була заповнена водою, де й утворився ставок з однойменною назвою Ріжки. Назва яру та ставка українська. Ріжки є гідрографічним об'єктом села. Вергунівський ставок, так само, як і Ріжки, гідрографічний об'єкт, що розташований майже в центральній частині села. Тому його називають ще центральним. Назва ставка українська, походить від назви села, в якому знаходиться, а також місцезнаходження його в самому селі.

20 століття[ред.ред. код]

У 1926 році в селі було 396 господарств, 2126 жителів.

Вергунівська кушнірська навчальна майстерня місцевого сільськогосподарського товариства. Відкрита 1 червня 1915 року. Містилася у хаті Еразма Химича, 4 учні (1915).

Вергунівська навчальна шевська майстерня місцевого сільськогосподарського товариства. Відкрита у 1911 році. 5 учнів (1913 р., 1915 р.). Ремесло викладали: Андрій Полтавець (з 1912 р.) та Гаврило Кунат (з 1915 р.). Майстерня за експоноване взуття на виставці 1913 р. у Санкт-Петербурзі одержала похвальний відгук.

Вергунівська сільська рада, виникла у 1918 році. У 1926 році у ній було 404 господарства, 2159 жителів. Входили населені пункти: Вергуни і Ляхів. Нині входить до Клепачівської сільради.

Станом на 01.01.2000 р. — 278 жилих будинків, 576 жителів, є неповна середня школа.

Об'єкти соціальної сфери[ред.ред. код]

  • Школа.

Пам'ятки[ред.ред. код]

  • Церква Різдва Христового (1801-1807 рр).

Посилання[ред.ред. код]