Верденс ганг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
бук. Verdens Gang

VG logo.svg

Логотип

VG Akersgata.jpg


Країна Flag of Norway.svg Норвегія
Тип щоденна газета
Формат таблоїд

Власник Schibsted Norge[d]
Видавець Schibsted[d]
Редактор Torry Pedersen[d]
Засновано 23 червня 1945
Мова букмол
Головний офіс Осло
ISSN 0806-0894

Веб-сторінка vg.no
Верденс ганг у Вікісховищі?

«Верденс ганг» (норв. «Verdens Gang», «VG» — світ у русі) — норвезька щоденна газета, таблоїд[1].

У 2016 році обсяги тиражу склали 93 883, що поступово зменшуються з 202 року, коли тираж склав 390,5 тис. примірників. Незважаючи на це, VG є найпопулярнішою онлайн-газетою в Норвегії, (близько 2 млн щоденних читачів)[2].

Історія[ред. | ред. код]

Газета була заснована учасниками норвезького руху опору 1945 року, незабаром після звільнення країни від німецької окупації[1]. Першим головним редактором був Крістіан А. Р. Крістенсен, а перший номер вийшов 23 червня 1945 року.

Відзнаки і популярність[ред. | ред. код]

Багато років «VG» була наймасовішою (багатотиражною) газетою Норвегії, але починаючи з 2010 року почала поступатися газеті «Aftenposten»[3]. Незважаючи на знижені тиражі, за станом на 2010 рік «VG» залишається найбільш цитованим засобом масової інформації країни, причому газета є найбільш цитованою серед газет, а вебсайт — з великим відривом серед веб-сайтів Норвегії[4].

«VG» (і її журналісти) є володарем безлічі нагород Фонду журналістських розслідувань («SKUP»). Наприклад, в 2010 році на призи фонду були номіновані 10 публікацій «VG», більше ніж у будь-якого іншого видання[5].

Керівництво та власники[ред. | ред. код]

Verdens Gang AS є приватною компанією, яка повністю належить акціонерній компанії Schibsted ASA[6]. Від 30 % до 60 % Schibsted володіють британськІ та американськІ інвестиційнІ банки, такі як Goldman Sachs та Northern Trust[7]. Норвезькі власники володіли лише 42 % акцій Schibsted наприкінці 2015 року[8]. Таким чином, VG є іноземною власністю.

Головний редактор «VG» — Торрі Педерсен[9].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Норвегія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. Lesertall for norske nettaviser. medienorge (no). Процитовано 2018-03-10. 
  3. Avisenes opplags- og lesertall 2009. 
  4. VGs kanaler er mest lest. VG (no). Процитовано 2018-03-10. 
  5. Gravejournalistisk bonanza. Journalisten.no - Nyheter og debatt om medier og journalistikk (nb). Процитовано 2018-03-10. 
  6. Stig A. Nohrstedt et. al. (2000). "From the Persian Gulf to Kosovo — War Journalism and Propaganda" (PDF). European Journal of Communication. 
  7. Schibsted ASA - Oslo - Roller og kunngjøringer. www.proff.no (nb). Процитовано 2018-03-10. 
  8. Aksjonærer - Schibsted. www.schibsted.com. Процитовано 2018-03-10. 
  9. Bernt Olufsen går av som VG-redaktør. VG (no). Процитовано 2018-03-10. 

Посилання[ред. | ред. код]