Вересаєв Вікентій Вікентійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вересаєв Вікентій Вікентійович [1]
Вересаев Викентий Викентьевич
Вікентій Вересаєв (ліворуч) з Леонідом Андреєвим, 1912
Вікентій Вересаєв (ліворуч) з Леонідом Андреєвим, 1912
Псевдоніми, криптоніми Вересаев
Народження 4 (16) січня 1867(1867-01-16)
 місце Тула
Смерть 3 червня 1945(1945-06-03) (78 років)
 місце Москва
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (1923-1955).svg СРСР
Alma mater Тартуський університет і Санкт-Петербурзький державний університет
Мова творів російська мова
Рід діяльності письменник
Жанр проза
Нагороди:
Сталінська премія Орден Трудового Червоного Прапора
Автограф: Автограф
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Смідович Вікентій Вікентійович, літературний псевдонім Вересаєв (рос. Вересаев Викентий Викентьевич; *4 (16) січня 1867(18670116), Тула — †3 червня 1945, Москва) — російський радянський письменник, за фахом лікар.

Народився у м. Тулі; 1890 та 1892 працював в Україні (у Юзівці на Донбасі) як лікар. Автор низки повістей, романів, оп., кн. «Записки лікаря» (видана українською мовою 1903 у Львові), серії нарисів «Підземне царство» (1892; про життя донецьких шахтарів), історико-літ. праць; автор ст. «Любити Україну — любити Шевченка» (1939). Укр. мовою видані «Твори» (2 тт., 1956).

15 травня   1920 року в Коктебелі на дачі Вересаєва відбулась VII обласна (підпільна) конференція РКП(б)[2].

Література[ред.ред. код]

Джерело[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: основна категорія теми сторінки із значенням "Category:Vikenty Veresaev", але не має ні назви українською мовою ні відповідника в Українській Вікіпедії. Виправити це, за необхідності, можна за посиланням d:Q18979584. Вимкнути це повідомлення можна вказавши у картці параметр |mcat=-.
  2. Інститут історії України(15 травня)


Література Це незавершена стаття про літератора.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.