Вересаєв Вікентій Вікентійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вересаєв Вікентій Вікентійович
Вересаев Викентий Викентьевич
Вікентій Вересаєв (ліворуч) з Леонідом Андреєвим, 1912
Вікентій Вересаєв (ліворуч) з Леонідом Андреєвим, 1912
Дата народження 16 січня 1867(1867-01-16)
Місце народження Тула
Дата смерті 3 червня 1945(1945-06-03) (78 років)
Місце смерті Москва
Рід діяльності письменник
Автограф: [[Файл:|130px|Автограф]]

Смідович Вікентій Вікентійович, літературний псевдонім Вересаєв (рос. Вересаев Викентий Викентьевич; *4 (16) січня 1867(18670116), Тула — †3 червня 1945, Москва) — російський радянський письменник, за фахом лікар.

Народився у м. Тулі; 1890 та 1892 працював в Україні (у Юзівці на Донбасі) як лікар. Автор низки повістей, романів, оп., кн. «Записки лікаря» (видана українською мовою 1903 у Львові), серії нарисів «Підземне царство» (1892; про життя донецьких шахтарів), історико-літ. праць; автор ст. «Любити Україну — любити Шевченка» (1939). Укр. мовою видані «Твори» (2 тт., 1956).

15 травня   1920 року в Коктебелі на дачі Вересаєва відбулась VII обласна (підпільна) конференція РКП(б)[1].

Література[ред.ред. код]

Джерело[ред.ред. код]


Посилання[ред.ред. код]