Веретенников Віктор Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Веретенников Віктор Олександрович
Народився 22 серпня 1940(1940-08-22)
Дніпропетровськ, Україна
Помер 15 березня 2023(2023-03-15) (82 роки)
Країна  СРСР
 Україна
Національність українець
Діяльність підприємець
Галузь література[1], кіновиробництво[1] і політика[1]
Alma mater НТУ ДП
Знання мов російська[1]
Членство Верховна Рада України IV скликання і Національна спілка письменників України
Посада народний депутат України[2] і народний депутат України[3]
Партія фракція «Нова Україна»
Головував Народний депутат України (15.05.1990-10.05.1994)
Нагороди
орден «Знак Пошани» орден «За заслуги» III ступеня орден князя Ярослава Мудрого V ступеня
Заслужений діяч мистецтв України
IMDb ID 7691480
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Веретенников.

Веретенников Віктор Олександрович (також Веретенніков, 22 серпня 1940, Дніпро — 15 березня 2023, Дніпро[4]) — український промисловець, підприємець, письменник, сценарист, а також політик. Народний депутат України 1-го та 4-го скликання. Багаторічний президент та співвласник компанії «Комбінат Придніпровський» (ТМ «Злагода», ТМ «Любімчік»), в минулому президент корпорації «Дитяче харчування»).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 22 серпня 1940 р. в м. Дніпро в сім'ї робітників. У 1955 р. став студентом Дніпропетровського залізничного технікуму, пізніше здобув вищу освіту за спеціальністю «інженер-електромеханік» у Дніпропетровському гірничому інституті.

З 1959 р. працював електромонтером, бригадиром, майстром електромонтажного поїзда N 702. З 1961 по 1964 рр. проходив строкову військову службу.

З 1964 р. працював електрослюсарем Дніпропетровського машинобудівного заводу. З 1965 р. — старший інженер-енергетик, головний енергетик, заступник директора міськмолокозаводу N 1. У 1976 р. Веретенников В. О. стає директором міськмолокозаводу N 2.

З 1988 р. він стає Генеральним директором молочного комбінату «Придніпровський», нині президент Приватної акціонерної компанії «Комбінат Придніпровський», президент Української корпорації «Дитяче харчування».

Особисте життя[ред. | ред. код]

Одружений, має двоє дітей.

Суспільно-політична діяльність[ред. | ред. код]

Член КПРС з 1966 року; депутат обласної Ради; член об'єднання «Нова Україна».

Висунутий кандидатом в народні депутати трудовими колективами молочного комбінату «Придніпровський», ВО кондитерської промисловості, виноробного заводу, ВО пивобезалкогольної промисловості «Дніпро», автопідприємства 0304. 18 березня 1990 р. обраний Народним депутатом України, перемігши п'ятьох претендентів і отримавши у 2-му турі 59.01 % голосів (Дніпропетровська область, індустріальний виборчий округ N 79). Входив до групи «Злагода-Центр», керівник групи; фракція «Нова Україна».

Член Комісії ВР України з питань економічної реформи і управління народним господарством.

З квітня 2002 по березень 2005 — Народний депутат України 4-го скликання, обраний по виборчому округу № 28 (Дніпропетровська область), працював у депутатській фракції «Партії промисловців і підприємців України».

Член Спілки письменників України, член Спілки Журналістів України.

Бізнес-діяльність[ред. | ред. код]

Брати Віктор та Андрій Веретеннікови є співвласниками ТОВ «Комбінат Придніпровський» (ТМ «Злагода», ТМ «Любімчік»).

Нагороди[ред. | ред. код]

Цей розділ потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення його перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.

Державні нагороди:

  • невідомий рік — золота медаль ВДНГ СРСР
  • невідомий рік — медаль громадської організації «Безкорисливе серце»
  • 1986 рік — Орден «Знак Пошани»[5]
  • 2002 рік — орден «За заслуги» III ступеня;
  • 2005 рік — орден «Ярослава Мудрого» V ступеня
  • 2009 рік — звання заслужений діяч мистецтв України за літературну діяльність та розбудову українського кінематографа
  • 2012 рік — звання почесного громадянина міста Дніпра

Недержавні нагороди:

  • 1998 рік — «Золота медаль» за реформаторські ідеї, вручено у Парижі[5]
  • 1999 рік — «Людина року-99» Всеукраїнської акції «Золота еліта України» у номінації «Вища якість вітчизняної продукції» — торговельної марки «Злагода»[5]
  • 2001 рік — золота медаль «Олександра Довженко» за заслуги у розвитку літератури, телебачення та кіно, вручено у Ялті[5] (роман та фільм «Втрачений рай»; прим.: фільм заборонений в Україні з 2018 року через участь у ньому акторки Ірини Алфьорової яка перебуває у Переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України[6][7][8][9]);
  • 2003 рік — золота медаль «Лесі Українки» за великий внесок у розвиток української літератури (роман та фільм «Дикий табун»);
  • 2006 рік — золота медаль «Антона Чехова» за великий внесок у розвиток російської літератури;
  • 2006 рік — отримання статусу Національного фільму України (роман та серіал «Запороги»)
  • 2011 рік — кращий ігровий фільм 2011 року (роман та фільм «Заграва»);
  • 2014 рік — літературна премія Олеся Гончара в номінації «Проза» за кінороман «Гетьман».
  • 2015 рік — отримання статусу Національного фільму України (роман та фільм «Гетьман»)
  • 2017 рік — обраний академіком «Національної кіноакадемії України».

Літературні твори[ред. | ред. код]

Бібліографія Віктора Веретенникова:[10]

Російською
  • Виктор Веретенников. Красный лог: Повести и рассказы. Днипро: Промінь, 1982. 190 стр.
  • Виктор Веретенников. Песнь оленьего урочища (Волчий гон): Роман. Москва: Молодая гвардия, 1984. 96 стр.
  • Виктор Веретенников. Нежданно – негаданно: повести и рассказы. Киев: Молодь, 1987. 184 стр. ISBN ?
    • (передрук) Виктор Веретенников. Волчий гон: Роман. Киев: Український письменник, 1992. 158 стр. ISBN 5-333-01156-7
    • (передрук) Виктор Веретенников. Песнь оленьего урочища (Волчий гон): Роман. Киев: Український письменник, 1993. 381 стр. ISBN 5-333-01156-7
  • Виктор Веретенников. Беркуты: Роман. Киев: Український письменник, 1992. 381 стр. ISBN 5-333-01108-7
  • Виктор Веретенников. Потерянный рай: Роман. Киев: Український письменник, 1995. 319 стр. ISBN 966-580-073-6
    • (передрук) Виктор Веретенников. Потерянный рай. Киев : ИЦ "Академия", 2001. 344 стр. ISBN 966-580-118-Х
  • Виктор Веретенников. Куда мчится "Дикий табун": статьи и размышления человека-созидателя, руководителя, политика, журналиста, писателя. Днепропетровск: ?, 1998. 180 стор. ISBN ?
  • Виктор Веретенников. Дикий табун: Роман. Киев: Український письменник. 1998. 253 стр. ISBN 966-579-021-8
    • (передрук) Виктор Веретенников. Дикий Табун: роман. Киносценарий. Публицистика. Киев: ИЦ Академия, 2003. 399 стр. ISBN 966-580-146-5
  • Виктор Веретенников. Сочинения : в 5 т. Киев : ИЦ "Академия", 2000. ISBN 966-580-080-9.
    • Т. 1 : Красный лог : повести. Киев : ИЦ "Академия". 2000. 376 с. ISBN 966-580-083-3
    • Т. 2 : Волчий гон: Роман ; Рассказы. Киев : ИЦ "Академия". 2000. 408 с. - ISBN 966-580-086-8
    • Т. 3 : Потерянный рай : роман. Киев : ИЦ "Академия". 2000. 336 с. ISBN 966-580-089-2
    • Т. 4 : Дикий табун: Роман; Публицистика. Киев : ИЦ "Академия". 2000. 368 с. - ISBN 966-580-092-2
    • Т. 5 : Скачки. Кыйив : ИЦ "Академия". 2000. 368 с. ISBN 966-580-068-X
  • Виктор Веретенников. Скачки. Киев : ИЦ "Академия", 2002. 384 стр. ISBN 966-580-118-Х
  • Виктор Веретенников. Запороги: роман-киносценарий. Киев: ИЦ Академия, 2006. 407 стр. ISBN 966-580-210-0
  • Виктор Веретенников. Заграва: кинороман. Киев: Академвидав. 2010. 167 стр. ISBN 978-966-8226-95-3
  • Виктор Веретенников. Тайна трех Александров: кинороман. Киев: Академвидав. 2019. 286 стр. ISBN 978-617-572-117-9
Українською
  • Віктор Веретенников. Запороги. роман. Київ: Академія. 2004. 368 стор. ISBN 966-580-181-3
  • Віктор Веретенников. Запороги: драма на 2 дії. Київ: Академія. 2005. 46 стор. ISBN 966-580-187-2
  • Віктор Веретенников. Запороги. Дикий табун. Київ: Академія. 2005. 566 стор. ISBN 966-580-196-1
  • Віктор Веретенников. Заграва. Київ: Академія. 2009. 302 стор. ISBN ?
  • Віктор Веретенников. Гетьман: кінороман. Київ: Академвидав. 2013. 222 стор. ISBN 978-617-572-052-3
    • (передрук) Віктор Веретенников. Гетьман. Заграва. Втрачений рай: З нового десятиліття. Київ: Академвидав. 2015. 576 стор. ISBN 978-617-572-086-8
  • Віктор Веретенников. Вторгнення: кінороман. Київ: Академвидав. 2017. 222 стор. ISBN 978-617-572-100-1
  • Віктор Веретенников. Битва за престол: кінороман. Київ: Академвидав. 2018. 316 стор. ISBN 978-966-580-541-0

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Czech National Authority Database
  2. ↑ http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/DEPUTAT1/spisok1.htm
  3. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
  4. ↑ У Дніпрі помер екс-депутат і президент "Злагоди" Віктор Веретенников. 16 березня 2023.
  5. ↑ а б в г Онлайн газета Політика і Культура. Архів оригіналу за 12 травня 2009. Процитовано 10 вересня 2009.
  6. ↑ Ткачук, Анастасія (25 жовтня 2018). Держкіно заборонило фільми з двома російськими акторами: Леонідом Ярмольником та Іриною Алфьоровою. unn.com.ua/uk/. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 30 вересня 2021.
  7. ↑ Держкіно заборонило фільми з російськими акторами Ярмольником та Алфьоровою. prm.ua. 25 жовтня 2018. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 30 вересня 2021.
  8. ↑ Держкіно заборонило фільми з Ярмольником і Алфьоровою. ua.korrespondent.net. 24 жовтня 2018. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 30 вересня 2021.
  9. ↑ «Держскасування»: Держкіно заборонило «Кохання у великому місті 2» і ще 4 фільми з Ярмольником і Алфьоровою. telekritika.ua/uk/. 24 жовтня 2018. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 30 вересня 2021.
  10. ↑ Віктор Веретенников // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.

Джерела[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Веретенников_Віктор_Олександрович&oldid=39262212