Веретено

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Веретено
В. А. Тропінін, «Дівчина з веретеном»

Верете́но — паличка, на яку накидається нитка внаслідок ротаційного руху, якого їй надає людина, що пряде. Веретено походить із найдавніших часів, і його знаходять в Єгипті на пам'ятках фараонівської доби. Веретено завжди було емблемою жіночої праці і знаходилося поміж атрибутами богині Афіни.

Опис[ред.ред. код]

Веретено має потовщену середню частину — пузце, загострений верхній кінець — шпинь, і нижній — п'ятку. Під потовщенням знаходиться перехват — шийка. У гуцулів побутували дещо інші назви: гострий верхній кінець — спінь, середня частина — черево, перехват — затинка, нижній кінець — гуска (гузка). На нижній частині кріпився дерев'яний диск — кочальце[1]. На нижній кінець веретена також могли надівати глиняний або кам'яний тягарець — прясельце[2][3]. Намотану на веретено пряжу називали почи́нком[4].

Для перемотування пряжі з веретена на мотовило використовували спеціальний прилад — вереті́нник. Він складався з вилки (розсохи), закріпленій на чотирикутній дерев'яній підставці (лавиці), на ріжки вилки надівалася дошка з трьома отворами (правило). Гострий кінець веретена вставляли у середній отвір правила, а тупий впирався в місце розгалуження вилки. Далі нитку тягнули за кінець, веретено оберталося і пряжа розмотувалася[5].

Символізм[ред.ред. код]

Завдяки своєму гострому закінченню, а також слині, якою прядильниці змочують пряжу, веретено набуло значення оберега проти нечистої сили. У 1742 р. в дубенському магістраті оскаржено Параску Янушевську за чари. Через те, що вона, прийшовши до церкви в мучеників Макавеїв, щоб як зазвичай святити зілля, всунула в нього й веретено, перев'язане червоною стрічкою. Магістрат зажадав від неї пояснень, але Янушевська зникла, і на суд не з'явилася. (Антонович «Чари в Україні» с. 74).

Образ веретена у казках — фалічний символ[6]. У казках, укол чарівного веретена викликає непробудний сон.

Веретено як деталь машин і механізмів[ред.ред. код]

  • Веретено самопрядки — робоча частина самопрядки. На відміну від веретена ручної прядки, воно має досить складну будову і складається з вилки, котушки й двох шківів. Окрім того, «веретеном» також раніш називали вісь колеса такої прядки, споряджену кривошипом.
  • Веретено ремісника (шпуляра) — деталь ремісника, залізна вісь
  • Веретено снувалки — деталь снувалки, залізна вісь
  • Веретено човника — деталь ткацького човника, стрижень, на який надівають шпульку
  • Веретено жорен — деталь жорен
  • Веретено ручного млина
  • Веретено водяного млина
  • Веретено вітряка — вертикальний вал вітряка, що обертає жорна
  • Веретено гончарського круга — вісь гончарського круга

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]