Верещаки (Лановецький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Верещаки
Хата Верещаки.jpg
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Лановецький
Рада/громада Верещаківська сільська рада
Код КОАТУУ 6123882701
Облікова картка Верещаки 
Основні дані
Засноване 1583
Населення 709
Територія 1.700 км²
Густота населення 428.82 осіб/км²
Поштовий індекс 47434
Телефонний код +380 3549
Географічні дані
Географічні координати 49°43′54″ пн. ш. 25°57′15″ сх. д. / 49.73167° пн. ш. 25.95417° сх. д. / 49.73167; 25.95417Координати: 49°43′54″ пн. ш. 25°57′15″ сх. д. / 49.73167° пн. ш. 25.95417° сх. д. / 49.73167; 25.95417
Відстань до
районного центру
23 км
Найближча залізнична станція Карначівка
Відстань до
залізничної станції
12 км
Місцева влада
Адреса ради 47434, с. Верещаки
Карта
Верещаки. Карта розташування: Україна
Верещаки
Верещаки
Верещаки. Карта розташування: Тернопільська область
Верещаки
Верещаки

Вереща́ки — село Лановецького району Тернопільської області. Розташоване на річці Свинорийка на півдні району. Центр сільради. До села приєднано хутори Зелений та Мусоровеччина, хутори Мала Думанинка і Паньківці виключені з облікових даних у зв'язку з переселенням жителів.

Населення — 709 осіб (2012).

Історія[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка — 1583, згідно з якою Верещаки фігурують як містечко — власність князя Воронецького.

1601 село спустошили татари.

1700 — власність Тимофієвичів.

Від 1869 діяла церковнопарафіяльна школа.

До 1914 Верещаки — прикордонне село, відділене від земель Австро-Угорщини вузькою дорогою.

1943 через Верещаки проходило з'єднання Сидора Ковпака.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Є церква Ікони Казанської Божої Матері (1867; дерев'яна), від 1996 настоятелем є о. В'ячеслав Кізілов. На даний час настоятелем є о. Богдан Рудий.

Споруджено:

  • пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1985).

У селі є могила загиблих від рук поляків. Від 1920 року поляки, повернувшись у село, розстріляли 5 ревкомівців, які були поховані у братській могилі. У 1950 році на могилі встановлено обеліск з мармурової крихти із прізвищами вбитих[1].

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Діють:

  • загальноосвітня школа І-ІІ ступенів. Директором більше 30 років працював Василь Смик, з 2015 року школу очолює Оксана Чернова.
  • клуб. Завклубом працює Любов Очеретяна.
  • бібліотека. Бібліотекар - Людмила Рип'юк.
  • ФАП. Зав. ФАП - Тетяна Охньовська.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Проживали[ред. | ред. код]

  • педагог, літератор В. Дячук,
  • вчений-астроном, професор, академік Іван Климишин.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Богдан Андрушків. Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили. — Тернопіль: «Підручники і посібники», 1998.

Література[ред. | ред. код]