Вериківська Ірина Михайлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вериківська Ірина Михайлівна
Народилася 25 квітня 1921(1921-04-25)
Київ, Українська СРР
Померла 4 червня 2011(2011-06-04) (90 років)
Діяльність мистецтвознавець
Alma mater Філологічний факультет Київського університету[d]
Науковий ступінь кандидат мистецтвознавства[d]

Вериківська Ірина Михайлівна (25 квітня 1921, м. Київ — 4 червня 2011, там само) — український мистецтвознавець. Кандидат мистецтвознавства (1970).

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчила (1947) філологічний факультет Київського університету. У 1950—1954 рр. працювала в Державному музеї Тараса Шевченка, з 1959 по 1980 рік — в Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР. З 1998 року — старший науковий співробітник відділу шевченкознавства Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України.

Померла у Києві 4 червня 2011 року у віці 90 років.

Творчість[ред. | ред. код]

Брала участь у підготовці збірника «Мистецька спадщина Т. Г. Шевченка» (т. 1-4, 1964).

Автор праць «Художник і сцена» (1971), «Становлення української радянської сценографії» (1981), альбому «Федір Нірод» (1988) та ін.

Родина[ред. | ред. код]

Дочка Михайла Вериківського. Не раз перебувала на батьківщині батька у Кременці. Сестра Олени Вериківської. Дружина Костя Герасименка. Мати Марини Герасименко.

Література[ред. | ред. код]