Паоло Веронезе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Веронезе)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Паоло Веронезе
італ. Paolo Veronese
Paolo Veronese, avtoportret.jpg
Автопортрет художника
При народженні Паоло Кальярі
Народження 1528(1528)
Верона, Венеціанська республіка
Смерть 19 квітня 1588(1588-04-19)
  Венеція, Венеціанська республіка
Національність італієць
Громадянство Flag of Most Serene Republic of Venice.svg Венеціанська республіка
Релігія католицтво
Жанр живопис
Діяльність художник
Напрямок релігійний та історичний живопис
Вчитель Антоніо Баділе
Твори Villa Barbaro[d]
Автограф Veronese autograph.png

Паоло Веронезе у Вікісховищі?

Па́оло Вероне́зе (справжнє ім'я — Па́оло Ка́льярі) (італ. Paolo Veronese, Paolo Caliari) (1528, Верона  — 19 квітня 1588, Венеція) — італійський художник епохи пізнього Ренесансу, представник Венеціанської школи.

Біографія[ред. | ред. код]

Паоло Каліарі став відомим як Веронезе через місто Верона, в якому народився 1528 року в родині муляра Габріеле Каліарі. В 1542 році став учнем та помічником живописця Антоніо Баділе. Вже зовсім скоро Каліарі перевершив свого вчителя в мистецтві, і за два роки покинув його майстерню.

Веронезе працював у Кастельфранко та деякий час проживав у Мантуї, однак більшу частину своєї кар'єри він провів у Венеції.

В 1565 році Веронезе одружився з Єленою Баділе, донькою його першого вчителя. Він мав чотирьох синів та доньку.

Помер Паоло Веронезе 19 квітня 1588 року у Венеції.

Творчість[ред. | ред. код]

Веронезе писав картини переважно на релігійно-історичні теми, часто алегоричного характеру. Значна частина його фресок знаходиться в палаці дожів у Венеції. Деякі роботи художника:

Фреска Веронезе «Вакх і Церера», Вілла Барбаро, Мазер.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Універсальний словник-енциклопедія / Гол. ред. ради академік НАНУ М. Попович. — 4-те вид., виправл., доп. — Видавництво «ТЕКА». — 2006.
  • G. Piovene, R. Marini. L'opera completa del Veronese. — Milano, Rizzoli, 1968. (італ.)

Посилання[ред. | ред. код]