Вероніка Тадж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вероніка Тадж
фр. Véronique Tadjo
Veronique Tadjo IMG 2383.JPG
Народилася 21 липня 1955(1955-07-21) (64 роки)
Париж
Громадянство
(підданство)
Flag of Côte d'Ivoire.svg Кот-д'Івуар[1]
Національність івуарійка
Діяльність поетеса, прозаїк, художниця
Галузь поезія[2]
Alma mater Паризький університет
Володіє мовами французька
Нагороди

Вероніка Тадж (фр. Véronique Tadjo, нар. 21 липня 1955, Париж ) — івуарійська поетеса, прозаїк та художниця, автор книг для дітей. Пише французькою мовою.

Життєпис[ред. | ред. код]

Дочка чиновника з Кот-д'Івуар і французької художниці та скульптора. Виросла у Абіджані, багато мандрувала разом з сім'єю. Закінчила Паризький університет, захистила дисертацію з афроамериканської літератури у Сорбонні. У 1983 році за програмою Фулбрайта вчилася у Говардському університеті в Вашингтоні.

У 1979 році викладала англійську мову в ліцеї міста Короґо на півночі Кот-д'Івуару, читала лекції в Абіджанському університеті. Мешкала у Лагосі, Мехіко, Найробі, Лондоні.

Нині мешкає у Йоганнесбурзі, де з 2007 року та викладає у Вітватерсрандському університеті[3][4].

Твори[ред. | ред. код]

Поезія
  • Latérite. Éditions Hatier, 1984 (фр. і англ. мовою: Red Earth - Latérite , Washington UP, 2006)
  • A vol d'oiseau, Éditions Harmattan, 1986 (англ. мовою: As The Crow Flies , AWS Heinemann, 2001)
  • A mi-chemin. Éditions Harmattan, 2000.
Романи
  • Le Royaume aveugle. Éditions Harmattan, 1991 (англ. мовою: The Blind Kingdom , Ayebia Clarke Publishing, 2008)
  • Champs de bataille et d'amour. Éditions Présence Africaine; Les Nouvelles Éditions Ivoiriennes, 1999.
  • L'ombre d'Imana: Voyages jusqu'au bout du Rwanda, Actes Sud, 2000 (англ. мовою: The Shadow of Imana: Travels in the Heart of Rwanda, Heinemann AWS, 2002)
  • Reine Pokou. Actes Sud, 2005 (англ. мовою: Queen Poku, Ayebia Clarke Publishing, 2009)
  • Loin de mon père. Actes Sud 2010

Визнання[ред. | ред. код]

Премія Агентства по культурному та технічного співробітництва (1983), премія ЮНІСЕФ (1993). Велика літературна премія Чорної Африки (2005). Її повість для дітей «Mamy Wata et le monstre» увійшла в список 100 кращих африканських книг ХХ століття[5].

Література[ред. | ред. код]

Ormerod B., Volet J.-M. Romancières africaines d'expression française: le Sud du Sahara. Paris: Éd. l'Harmattan, 1994, p. 139-140 Gnakpa G. Du féminisme dans la poésie ivoirienne. Paris: Harmattan 2009

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]