Верушка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Верушка
нім. Veruschka Gräfin von Lehndorff
Ім'я при народженні нім. Vera Gottliebe Anna Gräfin von Lehndorff
Народилася 14 травня 1939(1939-05-14)[1][2][…] (84 роки)
Кенігсберг, Вільна держава Пруссія, Третій Рейх[1]
Країна  Німеччина
Діяльність модель, кіноакторка, акторка, художниця, фотографка, сценаристка
Галузь акторське мистецтво[4], живопис[4], фотографія[4] і modellingd[4]
Знання мов німецька[5]
Рід Lehndorffd
Батько Heinrich von Lehndorff-Steinortd
Родичі Jan von Haeftend
Зріст 183 см
Волосся біляве волосся
Очі блакитні
IMDb ID 0902610

Верушка (нім. Veruschka; ім'я при народженні графиня Вера Готтлібе Анна фон Лендорф, нім. Vera Gottliebe Anna Gräfin von Lehndorff, також Вера фон Лендорф, або Верушка фон Лендорф; нар. 14 травня 1939, Кенігсберг, Східна Пруссія) — німецька модель та акторка.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилась 14 травня 1939 року в місті Кенігсберг, Східна Пруссія (нині російський Калінінград) в старовинній дворянській родині. Її батьками були граф Генріх фон Лендорф (1909—1944) та графиня Готтлібе фон Кляйнен (1913—1993). Крім неї в родині було ще три дочки — Марі Елеонор (1937—2018), Габрієль (нар. 1942) та Катаріна (нар. 1944). Їхнім двоюрідним дядьком був хірург та письменник граф Ганс фон Лендорф (1910—1987), двоюрідною тіткою — журналістка і громадська діячка графиня Маріон Денгофф (1909—2002). 4 вересня 1944 року їхнього батька було страчено за участь у замаху на Гітлера, відомому як Змова 20 липня, або Операція «Валькірія». Родина була позбавлена майна та титулу, їхню матір було відправлено до трудового табору, а Веру разом з Марі Елеонор та Габрієль віддано до дитячого будинку в місті Бад-Закса. По завершенні Другої світової війни вона разом з матір'ю та сестрами мешкали у лагерях для біженців, через постійні переміщення Вері довелося змінити 13 шкіл.

Після школи вона вивчала дизайн та живопис у Флоренції. В Італії Вера, чий зріст досяг 183 сантиметрів, почала працювати моделлю, взявши псевдонім Верушка. У 1960-х та на початку 1970-х років вона працювала в Італії, Франції та США, з'явилася на 800 обкладинках та співпрацювала з такими метрами як Сальвадор Далі, Річард Аведон, Ірвінг Пенн, Діана Вріланд, Гельмут Ньютон, Стівен Майзель, Петер Ліндберг та Пітер Біерд. 1966 року відбувся її кінодебют у фільмі «Фотозбільшення» Мікеланджело Антоніоні (вона зіграла саму себе, яка протягом п'яти хвилин позує головному герою в його студії; врешті, саме цей епізод потрапив на постер стрічки, яка здобула Золоту пальмову гілку на 20-му Каннському кінофестивалі).

1971 року зіграла головну роль у кінодрамі свого близького друга фотографа Франко Рубартеллі «Верушка. Поезія жінки» (італ. Veruschka, poesia di una donna).

1984 року виконала головну роль у фільмі Ульріки Оттінгер «Доріан Грей у дзеркалі жовтої преси», де зіграла спільно з Дельфін Сейріг.

1986 року було видано альбом «Метаморфози» художника Хольгера Трюльцшема, для якого Верушка позувала вкрита фарбою у стилі боді-арт.

2004 року режисер Пол Морріссі, відомий своєю співпрацею з Енді Ворголом, створив про неї документальний фільм «Верушка. Життя перед камерою».

2006 року у берлінському Музеї фотографії пройшла організована Фондом Гельмута Ньютона виставка «Автопортрети Верушки» (англ. Veruschka Self-Portraits), фотографії для якої були створені спільно з фотографом Андреасом Хубертусом Ільзе. Того ж року з'явилася в епізодичній ролі графині Валленштейн у фільмі «Казино Рояль» з циклу про Джеймса Бонда, з Деніелом Крейгом та Євою Грін у головних ролях.

2011 року видала автобіографічну книгу «Верушка. Моє життя» (нім. Veruschka. Mein Leben)[6].

Вибрана фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1966 ф Фотозбільшення Blow-Up Верушка
1971 ф Верушка. Поезія жінки Veruschka, poesia di una donna Вера
1972 ф Саломея Salomé Мірріна
1976 ф Погані думки Cattivi pensieri коханка Маріо Марані
1979 ф Міло-Міло Milo-Milo Барбара
1979 ф Колір тіла Couler chair Анна
1984 ф Доріан Грей у дзеркалі жовтої преси Dorian Gray im Spiegel der Boulevardpresse Доріан Грей
1985 ф Наречена The Bride Графиня
1989 ф Червоний оркестр L'orchestre rouge Анна Максимович
2006 ф Казино Рояль Casino Royale графиня Валленштейн
2019 ф Свято La vacanza Аннеке

Цитата[ред. | ред. код]

«Гельмут Ньютон якось сказав мені: "Знаєш, а ми ж працюємо, аби наповнювати сміттєві баки". І він правий. В решті решт, усі наші фотографії осідають на смітнику, серед кухонних відходів та старого ганчір'я. Чудовий мотлох, що втратив сенс».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118816403 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. SNAC — 2010.
  3. Filmportal.de — 2005.
  4. а б в г Czech National Authority Database
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. 3sat-Mediathek. www.3sat.de (нім.). Процитовано 28 липня 2020. 

Посилання[ред. | ред. код]