Перейти до вмісту

Верхи (Камінь-Каширський район)

Координати: 51°27′26″ пн. ш. 25°6′2″ сх. д. / 51.45722° пн. ш. 25.10056° сх. д. / 51.45722; 25.10056
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Верхи
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Камінь-Каширський район
Тер. громада Камінь-Каширська міська громада
Код КАТОТТГ UA07040010070047132
Облікова картка картка 
Основні дані
Населення 587
Площа 62,427 км²
Густота населення 9,4 осіб/км²
Поштовий індекс 44570
Телефонний код +380 3357
Географічні дані
Географічні координати 51°27′26″ пн. ш. 25°6′2″ сх. д. / 51.45722° пн. ш. 25.10056° сх. д. / 51.45722; 25.10056
Середня висота
над рівнем моря
169 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Острів, с. Гута-Боровенська, Камінь-Каширський р-н, Волинська обл., 44553

староста — с. Верхи, Камінь-Каширський р-н, Волинська обл., 44570;

Карта
Верхи. Карта розташування: Україна
Верхи
Верхи
Верхи. Карта розташування: Волинська область
Верхи
Верхи
Мапа
Мапа

CMNS: Верхи у Вікісховищі

Верхи́ — село в Україні, у Камінь-Каширській громаді Камінь-Каширського району Волинської області. Населення становить 587 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]

Розташоване за 23 км від Камінь-Каширського, за 22 км від залізничної станції Камінь-Каширський[1] і за 47 км на північний схід від Ковеля[2].

Розташоване в межах Поліської низовини, на півночі Волинської області. Село розташоване на підвищенні з якого в давнину відкривався вид на декілька кілометрів, що і дало йому назву. З усіх сторін село Верхи оточене лісами.

На північно-західній стороні від села бере початок річка Локниця, ліва притока Стоходу. На південній околиці села бере початок річка Ясинівка.

Історія

[ред. | ред. код]

Перша згадка про село датується другою половиною XVI століття[1].

У XVII столітті в селі діяла дерев'яна церква та василіянський монастир святого Михайла, ігуменом якого був Климент Рожнятовський[2]. 1724 року зведена дерев'яна Михайлівська церква з дерев'яною дзвіницею[2].

До 1793 року село належало до Камінь-Каширського повіту Поліського воєводства Речі Посполитої і становило власність поміщиків Пшеволоцьких. Пізніше після поділу Польщі коли вся Волинь відходить до Російської імперії, та створено Волинську губернію, належить до Боровенської гміни Ковельського повіту. Постійно збільшувалась кількість населення так 1814 року воно становило 455 жителів, а в 1896 було вже 758 мешканців та 95 господарств. Село Верхи належало поміщикам Рачинським.

Наприкінці XIX століття належало до Боровенської волости Ковельського повіту Волинської губернії Російської імперії[2]. Тоді у Верхах налічувалося 95 будинків і 758 жителів[2]. За переписом 1911 року до великої земельної власности Пшевлоцького Зенона належало 3,096 десятин[2].

Під час Першої світової війни жителі села були виселені, оскільки поряд, по річці Стохід, проходив фронт. З 1920 За Польщі тут була двокласна школа, розміщувались кузня та пошта, працювали водяні млини та вітряк. У селі є криниця, з якої нібито пив воду Юзеф Пілсудський. Частина села та одна з сільських вулиць має назву «Варшава».

На 1921 рік село Верхи та однойменний фільварок входили до складу гміни Боровно Камінь-Каширського повіту Поліського воєводства Польщі[3].

1932 року у Верхах відбулася сутичка селян з польськими жандармами[2].

Крім українців у селі проживало декілька польських, та декілька єврейських сімей. Найпоширенішими були прізвища: Смолярчук, Федорович, Здрок, Ілляшик, Павлючик, Марчук. У роки Другої світової у Верхах вціліло лише дві хати з 260 дворів; було вбито понад 100 його мешканців.

У роки Другої світової війни багато жителів села долучилося до українського визвольного руху[4]. Серед відомих повстанців-уродженців Верхів — командир кущової боївки служби безпеки ОУН Микола Бадасюк («Голуб»), командир боївки ОУН Іляшик Дмитро («Калина»), командир боївки ОУН Микола Ковальчук, ройовий УПА Степан Чипко («Орлик»)[5]. У лісовому масиві між Верхами та Стобихвою діяв військовий шпиталь УПА[6]. 1943 року в селі перебувало більшовицьке партизанське з'єднання О. Ф. Федорова («федорівці»)[2]. За спогадами жителів села, більшовики здебільшого займалися грабежами й затримували підозрюваних у зв'язках з українськими повстанцями, яких катували та вбивали, після чого глумилися над мертвими тілами (виколювали очі, спалювали)[4]. Затриманих вони виводили по одному на плац, штовхали у коло й били кілками, доки ті не падали мертвими[4]. Восени 1943 року постраждало від нальотів німецької авіації, внаслідок яких загинуло 64 особи[2].

Часи незалежности

[ред. | ред. код]

До 7 серпня 2018 року — адміністративний центр Верхівської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області[7].

Населення

[ред. | ред. код]
Зміни населення
Рік Населення Зміна
1906[8] 1040
1921[3] 886 −14.8%
1989[9] 503 −43.2%
2001[10] 587 +16.7%
Динаміка населення

Наприкінці XIX століття у Верхах налічувалося 95 будинків і 758 жителів[2]. Станом на 1906 рік у селі нараховувалося 162 двори та мешкало 1040 осіб[8].

Станом на 10 вересня 1921 року в селі та на однойменному фільварку налічувалося 177 будинків та 886 мешканців, з них[3]:

  • 453 чоловіки та 433 жінки;
  • 848 православних, 28 юдеїв і 10 римо-католики;
  • 847 українців (русинів), 28 євреїв, 10 поляків та 1 особа іншої національности.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 503 особи, з яких 233 чоловіки та 270 жінок.[9]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 587 осіб.[10]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[11]

Мова Відсоток
українська 99,49 %
російська 0,51 %

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Верхи // Історія міст і сіл Української РСР. Волинська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — С. 265. — 15 000 прим.
  2. а б в г д е ж и к л Цинкаловський О. Верхи // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 170.
  3. а б в Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 18. {{cite book}}: Недійсний |nopp=n (довідка) (пол.)
  4. а б в Помста по-волинськи: через нерозділене кохання зв’язковій УПА відрізали груди. ВолиньPost (англ.). Процитовано 26 квітня 2020.
  5. Антонюк, Ярослав. Український визвольний рух у постатях керівників. Волинська та Брестська області (1930–1955). — Львів; Торонто : Літопис УПА, 2014. — Т. 13. — С. 110, 295, 335, 698. — (Літопис УПА. Бібліотека) — ISBN 978-966-2105-56-8.
  6. Валерій Хитрик: “Повстанці вірили, що на їх кістках має постати вільна держава”. Полісся (укр.). 14 травня 2017. Процитовано 26 квітня 2020.
  7. Гуто-Боровенська сільська рада. Волинська область, Камінь-Каширський район. Процитовано 26 квітня 2020.
  8. а б Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 82. (рос.)
  9. а б Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  10. а б Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  11. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]