Верхньобогданівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Верхньобогданівка
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Станично-Луганський
Рада/громада Верхньобогданівська сільська рада
Код КОАТУУ 4424881501
Основні дані
Засноване 1710
Населення 773
Площа 6,11 км²
Густота населення 126,51 осіб/км²
Поштовий індекс 93610
Телефонний код +380 6472
Географічні дані
Географічні координати 49°02′40″ пн. ш. 39°28′32″ сх. д. / 49.04444° пн. ш. 39.47556° сх. д. / 49.04444; 39.47556Координати: 49°02′40″ пн. ш. 39°28′32″ сх. д. / 49.04444° пн. ш. 39.47556° сх. д. / 49.04444; 39.47556
Середня висота
над рівнем моря
126 м
Місцева влада
Адреса ради 93610, Луганська обл., Станично-Луганський р-н, с.Верхньобогданівка, пл.Миру , тел. 99-5-10
Карта
Верхньобогданівка. Карта розташування: Україна
Верхньобогданівка
Верхньобогданівка
Верхньобогданівка. Карта розташування: Луганська область
Верхньобогданівка
Верхньобогданівка
Мапа

Верхньобогдані́вка — село в Україні, у Станично-Луганському районі Луганської області.

Населення становить 773 особи. Орган місцевого самоврядування — Верхньобогданівська сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Географічні координати: 49°2' пн. ш. 39°28' сх. д. Загальна площа села — 6,1 км².

Село розташоване у східній частині Донбасу за 63 км від районного центру. Найближча залізнична станція — Городній, за 48 км[1]. Біля села Богданівка (північніше) починається річка Ковсуг.

Історія[ред. | ред. код]

Населений пункт засновано в другій половині XVIII століття вихідцями з Валуйського повіту Воронізької губернії[1][2].

У 19321933 роках Верхньобогданівська сільська рада постраждала від Голодомору. За свідченнями очевидців кількість померлих склала щонайменше 117 осіб, імена яких встановлено[3].

Наприкінці 1960-х років у селі діяли центральна садиба колгоспу «Червоний Прапор», восьмирічна школа, бібліотека, клуб і майстерні побутового обслуговування[1].

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 773 особи, з них 46,18 % зазначили рідною мову українську, 53,56 % — російську, а 0,26 % — іншу[4].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Поблизу Верхньобогданівки знайдено поселення раннього середньовіччя, 4 курганних могильники з 16 курганами та 3 окремих кургани[2].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тронько П. Т. (голова головної редколегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — 939 с.
  • Михайличенко В.В., Борзенко М.О., Жигальцева В.Л. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Луганська область. — Луганськ : Янтар, 2008. — 918 с. — 3500 прим.

Посилання[ред. | ред. код]