Верхньосадове

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Верхньосадове
COA Verkhnosadove, Sevastopol, Ukraine.svg Flag of Verhnesadovoe (Sevastopol).svg
Герб Верхньосадового Прапор Верхньосадового
Verhnesadovoe (Sevastopol) 5.JPG
Країна Україна Україна
Область м. Севастополь
Район/міськрада Нахімовський район
Рада/громада Верхньосадівська сільська рада
Код КОАТУУ 8536990501
Облікова картка Верхньосадове 
Основні дані
Засноване середина XIX століття
Населення 2 436
Площа 2,485 км²
Поштовий індекс 99802
Телефонний код +380 692
Географічні дані
Географічні координати 44°41′18″ пн. ш. 33°42′22″ сх. д. / 44.68833° пн. ш. 33.70611° сх. д. / 44.68833; 33.70611Координати: 44°41′18″ пн. ш. 33°42′22″ сх. д. / 44.68833° пн. ш. 33.70611° сх. д. / 44.68833; 33.70611
Середня висота
над рівнем моря
78 м
Відстань до
обласного центру
31 км
Найближча залізнична станція Верхньосадова
Відстань до
залізничної станції
1,5 км
Місцева влада
Адреса ради вул. Севастопольська, 82, с. Верхньосадове, Нахімовський р-н, м. Севастополь, 99802
Карта
Верхньосадове. Карта розташування: Україна
Верхньосадове
Верхньосадове
Мапа

CMNS: Верхньосадове у Вікісховищі

Верхньосадо́ве (до 1945 року — Дуванкой, кримськотат. Duvanköy) — село в Україні, у Нахімовському районі Севастопольської міської ради. Розташоване в долині річки Бельбек за 31 км на північний схід від Севастополя і за 1,5 км від залізничної станції Верхньосадова. Через село проходить автошлях Н06 (Сімферополь — Севастополь). Дворів — 886, населення становить 2 436 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Село засноване в середині XIX століття. Назва Дуванкой означала — село із заїздом, оскільки тут можна було зупинитися перепочити, змінити коней тощо. Дуванкой був центром Дуванкойської волості Сімферопольського повіту Таврійської губернії. Станом на 1886 рік в ньому мешкало 890 осіб, налічувалось 168 дворових господарств, існували 2 мечеті, школа, поштова станція, 6 лавок, 3 пекарні, 3 харчевні[1]. За 3 версти — мечеть, цегельний завод, поташний завод, лавка. За 4 версти — православна церква, винокурний завод. За 6 верст — православна церква. За 8 верст — 2 мечеті, лавка. За 10 верст — мечеть. За 14 верст — мечеть. За 16 верст — мечеть. За 18 верст — 3 мечеті. За 20 верст — 2 мечеті, кузня. За 22 версти — мечеть, лавка. За 2 версти — залізнична станція Бельбек. За 9 верст — 2 казарми.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1574 осіб (825 чоловічої статі та 749 — жіночої), з яких , 1472 — магометанської[2].

У січні 1918 року в селі встановлено радянську владу. У 1925 році утворене Товариство спільного обробітку землі, на базі якого у 1930 році створений радгосп «Гігант».

До німецько-радянської війни село входило до Бахчисарайського району Кримської АРСР. У війні брали участь 130 жителів села. За участь у партизанському русі орденом Леніна нагороджено П. Д. Безрукова[3].

Після звільнення села від німецьких військ почала працювати Дуванкойська сільська рада. У червні 1945 року село було перейменоване на Верхньосадове[4].

1945 року в селі встановлений бетонний обеліск на місці подвигу п'яти моряків-чорноморців: політрука Миколи Фільченкова, червонофлотців Івана Красносільського, Данила Одинцова, Юрія Паршина, Василя Цибулька.

1967 року відкрито Народний музей «4-й сектор Оборони Севастополя», у якому з 1972 року перебуває Діорама «Героїчна загибель п'яти матросів Чорноморського флоту у листопаді 1941 року», перша сільська діорама на території СРСР.

На початку 1970-х років в селі було 550 дворів і мешкало 1 980 осіб. Працював радгосп «Садівник» садово-виноградного напряму. Із 2 206,5 га сільськогосподарських угідь виноградники займали 100 га, сади — 285,5 га. З допоміжних підприємств працювали холодильник на 500 тонн для зберігання винограду, фруктів і овочів, цех переробки винограду потужністю чотири тисячі тонн. Також на той час працювали середня школа (304 учня, 27 вчителів), будинок культури із залом на 600 місць, дві бібліотеки з фондом близько 15 тисяч книжок, медичний пункт, пошта, телеграф, АТС, два магазина, кафетерій, їдальня[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-217)
  3. а б Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
  4. Хто є Хто. Міста і села України. Севастополь

Посилання[ред. | ред. код]