Верхньощелепний нерв
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Верхньощелепний нерв | |
|---|---|
| |
| Альвеолярні гілочки верхнього верхньощелепного нерва та крило-піднебінного вузла (лат. ganglion pterigopalatinum). | |
| Латинська назва | n. maxillaris |
| Грей | subject #200 889 |
| Від | Трійчастий нерв |
| До | Підочноямковий нерв, Скуловий нерв, Задній верхній альвеолярний нерв, Піднебінний нерв, Носопіднебінний нерв, Клинопіднебінний вузол |
| MeSH | Maxillary+Nerve |
Верхньощелепний нерв (лат. n. maxillaris) — чутливий нерв, є однією з трьох гілок трійчастого нерва. Він виходить з черепа в крилоподібно-піднебінної ямки через круглий отвір і направляється в очну ямку через нижньоочну щілину. Потім проходить по підочній борозні і підочному каналу. На цій ділянці верхньощелепний нерв називається підочним нервом (лат. n. infraorbitalis). Він виходить через підочний отвір і проникає в шкіру обличчя.[1][2]
На всьому відрізку від верхньощелепного нерва відходять такі гілки:
- виличний нерв (лат. n. zygomaticus), який направляється до шкіри шиї і передніх відділів скроневої області
- верхні альвеолярні нерви (лат. nn. alveolaris superiores) пронизують товщу верхньої щелепи, утворюючи верхнє зубне сплетення, гілки якого іннервують ясна та зуби верхньої щелепи
- піднебінні нерви (лат. nn. palatini) проходять по великому і малому піднебінних каналах і проникають у порожнину рота через великий і малий піднебінні отвори, прямуючи до слизової оболонки твердого та м'якого піднебіння
- задні носові гілки (лат. rr. nasales posterior) виходять до слизової оболонки порожнини носа через клиноподібно-піднебінний отвір
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Неттер Ф. (2004). Атлас анатомії людини [Цегельский А.А.]. Львів: Наутілус. с. 592. ISBN 966-95745-8-7.
- ↑ Human Anatomy & Physiology (вид. 7th). Benjamin Cummings. 2006. ISBN 978-0805359091.
| |||||
|
Це незавершена стаття з анатомії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |