Верхньоєланчик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Верхньоєланчик
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Донецький район
Громада Амвросіївська міська громада
Код КАТОТТГ UA14080010090019744
Облікова картка Верхньоєланчик 
Основні дані
Населення 246
Поштовий індекс 87352
Телефонний код +380 6259
Географічні дані
Географічні координати 47°45′35″ пн. ш. 38°26′25″ сх. д. / 47.75972° пн. ш. 38.44028° сх. д. / 47.75972; 38.44028Координати: 47°45′35″ пн. ш. 38°26′25″ сх. д. / 47.75972° пн. ш. 38.44028° сх. д. / 47.75972; 38.44028
Середня висота
над рівнем моря
137 м
Водойми балка Жукова
Відстань до
обласного центру
74,8 км
Відстань до
районного центру
7,5 км
Найближча залізнична станція Амвросіївка
Відстань до
залізничної станції
6,6 км
Місцева влада
Адреса ради 87352, Донецька область, Амвросіївський район, с. Новоіванівка, вул. Советська[джерело?], 5а
Сільський голова Крайнюков Сергій Володимирович
Карта
Верхньоєланчик. Карта розташування: Україна
Верхньоєланчик
Верхньоєланчик
Верхньоєланчик. Карта розташування: Донецька область
Верхньоєланчик
Верхньоєланчик
Мапа

Верхньоєла́нчик (до 2016 р. — Ле́нінське) — село в Україні, Амвросіївському районі Донецької області.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Відстань до райцентру становить 7 км і проходить автошляхом Т 0519.

Унаслідок російської військової агресії із серпня 2014 р. Верхньоєланчик перебуває на території ОРДЛО.

Війна на сході України[ред. | ред. код]

13 серпня 2014 року терористи обстріляли з БМ-21 «Град» опорний пункт українських військових у районі села Верхньоєланчик, загинули молодший сержант батальйону «Батьківщина» Віталій Петрович та солдат Роман Крадожон[1][2]. 21 травня 2015-го близько 21-ї години поблизу села Ленінське Амвросіївського району під час мінометного обстрілу взводного опорного пункту 0317 терористами полягли вояки батальйону «Кіровоград» Микола Гончарук та Олександр Завалко.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 246 осіб, із них 58,13 % зазначили рідною мову українську, 37,4 % — російську та 1,63 % — циганську мову[3].

Примітки[ред. | ред. код]