Перейти до вмісту

Рука

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Верхня кінцівка)
Кисть лівої руки людини з боку долоні і тильної частини
Лапи єнота короткі, з настільки розвиненими пальцями, що сліди нагадують відбиток людської долоні
Скелет кисті руки людини

Рука́ — кожна з двох верхніх кінцівок людини й мавпи, від плечового суглоба до кінчиків пальців.

Походження слова «рука»

[ред. | ред. код]

Слов'янське «рука» співзвучне з назвою цієї частини тіла у балтійських мовах: литовським ranka та латиським roka. Праслов'янське *rǫka вважається похідним від прабалтослов'янського *rankāˀ, утвореним від балто-слов'янського дієслова (або незбереженого праслов'янського) зі значенням «збирати», яке порівнюється з литовським riñkti[1]. Тобто, первісне значення цього слова — «те, чим збирають», «збиралка».

Назви рук

[ред. | ред. код]
  • Ліву руку також можуть називати словами ліви́ця[2], шу́йця[3] (церк.-слов. шуица), шýя.
  • Праву руку також можуть називати словами прави́ця[4], десни́ця[5], де́сна[6].

Символіка руки

[ред. | ред. код]

Мотив руки простежуємо не лише в кераміці, а й вишивці, іконописі, різьбленні по дереву в східних слов'ян, а також на кам'яних плитах і цеглинах у народів Кавказу[7]. У декорі рука була своєрідним магічним символом, «священним образом, який давав силу та безпеку», сприймалася як амулет чи оберіг[7]. У піднятих догори руках людини (із загальними стилізованими рисами та реалістично зображеними руками) чи Божої Матері втілено ідею заступництва молитви та самозахисту[8]. Особливе значення надається правій руці, яку ще називають «десницею» чи «десною». Її зображення трапляється частіше. Так, благословляючою є рука Ісуса Христа та святого Миколая в розписах глиняних виробів (тарілки, миски, плесканки), рідше в пластичних образах, поданих, наприклад, на гуцульських свічниках-трійцях.

На бойовому прапорі давньоримської маніпули (роти) було скульптурне зображення розкритої руки у вінку: саме слово manipulus означало «жменя», «пучок», «дрібка».

Кістковий скелет та області руки

[ред. | ред. код]

У руці виділяють наступні анатомічні ділянки та відповідні їм кістки (виділені курсивом), назви наведені зверху вниз:

  • Плечовий пояс (в ненауковій літературі та в суспільстві неправильно званий «плече», включаючи в цей термін ще й плечовий суглоб з головкою плечової кістки).
  • Плече
  • Передпліччя
  • Кисть
    • Зап'ястя (8 кісток, розташованих в 2 ряди (рахунок від великого пальця))
      • Проксимальний ряд: човноподібна, напівмісяцева, тригранна, горохоподібна;
      • Дистальний ряд: трапеція, трапецієподібна, головчаста, гачкувата.
    • П'ясток
      • 5 кісток, відповідно кожному з пальців. Назви по номерах, рахунок від великого пальця.
    • Пальці
      • Кожен палець має три фаланги (виняток — великий палець, у якого їх дві). Назва кожної з кісток фаланг складаються з їх становища (проксимальна, середня, дистальна/нігтьова) і номера (або назви) пальця (наприклад: середня фаланга другого (вказівного) пальця).

Також у кожної людини є так звані сесамовидні кісточки , їх положення, розміри і кількість (іноді доходить до 2-3 десятків) вкрай варіабельно.

М'язи

[ред. | ред. код]

М'язова система руки складається з декількох шарів м'язів, причому багато м'язів перекинуті через більш ніж один суглоб, завдяки чому при активації одного м'язу відбувається зміна кута в декількох суглобах.

Іннервація

[ред. | ред. код]

Рука має еферентну і аферентну іннервацію. Еферентні волокна посилають сигнали від спинного мозку до руки, а аферентні волокна — від руки в спинний мозок (через дорсальні ганглії). Волокна зібрані в нерви, і практично всі вони змішані, тобто містять як еферентні, так і аферентні волокна.

Рецептори шкіри, м'язів і суглобів

[ред. | ред. код]

Рука забезпечена величезною кількістю сенсорних закінчень (коли руки «німіють», це ознака, що щось не в порядку з ними).

Як мозок керує рукою

[ред. | ред. код]

Кора головного мозку містить області, відповідальні за управління окремими частинами тіла. Так, в частині кори головного мозку, яка називається первинною моторною корою, є ділянка, який активується кожного разу, коли людина робить рух рукою, а в первинній соматосенсорній корі є ділянка, що активується, коли людина торкається рукою якогось предмета.

Крім кіркових відділів, центри, відповідальні за управління рукою, є на мозочку і його ядрах, таламусі, базальних гангліях, стовбурі мозку і спинному мозку. Ця складна мережа з'єднаних між собою нейронів здійснює багатий репертуар рухів руки, причому розрізняють рухи автоматичні (наприклад, рухи для підтримки балансу) і довільні (протягування нитки в голку, затягання ковдри у підковдру). За складні довільні рухи відповідає кора великих півкуль, а за автоматичні — центри нижчого рівня.

Рухи пальців і всієї руки можливі за допомогою електричної стимуляції мозку. Під час хірургічної операції це роблять за допомогою електродів, що прикладаються до поверхні мозку, або введених безпосередньо в мозок. Можна стимулювати мозок і через шкіру і кістку черепа. Для цього застосовують фокальну магнітну стимуляцію.

Технологічні можливості руки

[ред. | ред. код]

Найрозвиненішим і ефективнішим інструментом-органом стала рука примата, що представляє собою складний кінематичний ланцюг, складений численними шарнірними зчленуваннями її частин у суглобах. Моторика руки унікальна. Її будова дозволяє переміщати предмети в просторі декількома способами. Розправлена долоня і розташовані горизонтально пальці утворюють майданчик. Розташовані зверху предмети можуть бути перенесені акуратно, дбайливо і з мінімальними ушкодженнями. Такий спосіб перенесення не приносить зайвих занепокоєнь як перенесе́ному предмету, так і переносно́му інструменту (руці). Оса, розташована на долоні, не заподіє шкоди. Водночас оса, затиснута рукою, неодмінно цю руку вкусить. Ідея дбайливого перенесення предметів на горизонтальній підставці добре реалізує себе в техніці перенесення гарячих предметів. Для управління вогнем необхідно було пересувати гаряче вугілля, не завдаючи пошкодження рук.

Великий палець руки знаходиться з протилежного боку від інших чотирьох пальців. Така конструкція дозволяє здійснювати щільне захоплення великих предметів. Захоплення будь-яким пальцем, спільно з великим пальцем, дозволяє акуратно пересувати дрібні предмети. Використання при захопленні кількох пальців, зібраних одночасно разом, дозволяє настільки щільно і контрольовано утримувати предмети, що утримуваний предмет можна рухати по заданій траєкторії з точністю до часток міліметра. Руку можна скласти у вигляді чашки. Це дозволяє переміщати рідку воду. Кожен з п'яти пальців рухається незалежно від інших. Таким чином за допомогою руки можна робити тиск одночасно в п'яти точках. Спритне незалежне утримування однією рукою двох паличок дозволяє споруджувати щипці. Разом з тим, на пальцях руки відсутні кігті. Тому спосіб захоплення дрібних предметів кінцівкою шляхом попереднього проколювання приматам недоступний. І, нарешті, предмет, затиснутий в кисті, а потім переміщуваний, при розтисненні пальців може бути відкинутий на відстань, більшу, ніж габарити людини.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  2. лівиця // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  3. щуйця // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  4. правиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. десниця // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  6. Десна // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  7. а б Гринкова Н. П. Отражение производственной деятельности рук / Н. П. Гринкова // Советская этнография. — 1935. — № 1.
  8. Керлот Х. Э. Словарь символов / Х. Э. Керлот. — М. : REFL-book, 1994. — 608 с.

Посилання

[ред. | ред. код]