Верхні Петрівці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Верхні Петрівці
Герб Прапор
Церква Параскеви
Церква Параскеви
Церква Параскеви
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район Чернівецький район
Громада Петровецька сільська громада
Код КАТОТТГ UA73060450010084322
Основні дані
Засноване 1610
Населення 3747
Поштовий індекс 59034
Телефонний код +380 03735
Географічні дані
Географічні координати 48°04′14″ пн. ш. 25°41′45″ сх. д. / 48.07056° пн. ш. 25.69583° сх. д. / 48.07056; 25.69583Координати: 48°04′14″ пн. ш. 25°41′45″ сх. д. / 48.07056° пн. ш. 25.69583° сх. д. / 48.07056; 25.69583
Середня висота
над рівнем моря
371 м
Водойми річка Сіретел
Місцева влада
Карта
Верхні Петрівці. Карта розташування: Україна
Верхні Петрівці
Верхні Петрівці
Верхні Петрівці. Карта розташування: Чернівецька область
Верхні Петрівці
Верхні Петрівці
Мапа
Мапа

CMNS: Верхні Петрівці у Вікісховищі

Ве́рхні Петрівці — село в Україні, у Чернівецькому районі Чернівецької області. Центр Петровецької сільської громади.

Географія[ред. | ред. код]

Буковинське село Верхні Петрівці розташоване на лівому березі річки Малий Серет.

Історія[ред. | ред. код]

Церква, 1936 рік

1848 року жителі села одержують земельні ділянки. 

Петрівецькі селяни брали участь в повстанні буковинців проти австрійської влади під проводом Лук'яна Кобилиці

29 червня 1905 року жителі села брали участь у масовій демонстрації солідарності з першою російською революцією, що відбулася в Чернівцях. Після того селяни силою захопили поміщицьке пасовисько, австрійська влада надіслала в село загін жандармів, який приборкав селян та захистив поміщиків.

1917 року селяни вимагали переділу поміщицьких земель, встановлення нових порядків. У червні того року в селі було спалено пилораму поміщика Друкмана.  

У квітні 1941 року жителі села та сусідніх населених пунктів, не будучи згідними зі становленням нових порядків радянської влади, беруть участь у мирному поході з надією перейти радянсько-румунський кордон в Румунію. Їх поблизу Білої Криниці — урочище «Варниця» — зустріли кулеметним вогнем прикордонники. Попередження про незаконність акції не вплинули навіть після попереджувальних пострілів у повітря, вбитих не було пораховано.

Під час Другої світової війни з 8 липня 1941 року по березень — квітень 1944 року село перебувало у складі Румунії. 

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

Населення[ред. | ред. код]

Населення з перепису 2001 року становило 3747 осіб.

Інфраструктура[ред. | ред. код]

У селі функціонують:

  • лікарня,
  • заправка,
  • 3 ресторани,
  • декілька магазинів,
  • церква та монастир,
  • відділ «Нової Пошти» та відділ «Укрпошти».

Посилання[ред. | ред. код]