Верхній Рогачик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Верхній Рогачик
Верхній Рогачик
Verhniorogachytskyi.jpg
Країна Україна Україна
Область Херсонська область
Район/міськрада Верхньорогачицький район
Рада Верхньорогачицька селищна рада
Код КОАТУУ: 6521555100
Облікова картка Верхній Рогачик 
Основні дані
Засноване 1786
Статус з 1967 року
Площа 20,45 км²
Населення 6011 (01.01.2011)[1]
Густота 293,9 осіб/км²
Поштовий індекс 74400
Телефонний код +380 5545
Географічні координати 47°14′29″ пн. ш. 34°21′36″ сх. д. / 47.24139° пн. ш. 34.36000° сх. д. / 47.24139; 34.36000Координати: 47°14′29″ пн. ш. 34°21′36″ сх. д. / 47.24139° пн. ш. 34.36000° сх. д. / 47.24139; 34.36000
Водойма р. Рогачик
Відстань
Найближча залізнична станція: Сірогози
До станції: 40 км
До обл. центру:
 - залізницею: 150 км
 - автошляхами: 191 км
Селищна влада
Адреса 74402, смт. Верхній Рогачик, вул. Ювілейна, 52
Голова селищної ради Коротун Світлана Іванівна
Карта
Верхній Рогачик is located in Україна
Верхній Рогачик
Верхній Рогачик
Верхній Рогачик is located in Херсонська область
Верхній Рогачик
Верхній Рогачик

Ве́рхній Рога́чик — селище міського типу, районний центр Верхньорогачицького району Херсонської області.

Історія[ред.ред. код]

Селище міського типу Верхній Рогачик (колишня паралельна назва — Казенне) засноване у 1786 році у верхів'ях висохлої річки Рогачик (звідси і назва) на чумацькому шляху, яким возили сіль із Криму. В 1793 році у ньому нараховувалося 135 мешканців. Верхньорогачицький район належить до тих районів, територією якого не раз прокочувалися різні племена, котрі залишили після себе пам'ятні сліди, про що свідчать численні пам'ятки (за результатами проведеної у травні 2005 року відділом культури і туризму районної державної адміністрації за участю професійного археолога інвентаризації на території району знаходиться 220 курганів, взятих на державний облік).

На початку XIX століття Верхній Рогачик активно заселявся державними селянами та козаками з Полтавської і Чернігівської губерній. Переселенці отримували земельні наділи, звільнялися на 3 роки від податків та рекрутської повинності. Населення займалося переважно тваринництвом та землеробством. У другій половині XIX століття у Верхньому Рогачику виникли перші промислові підприємства. З 1865 року тут діяв цегельний завод; у 1886 році — був побудований горілчаний завод та працювали вже два цегельно-черепичних заводи, 120 повітряних і 5 газогенераторних млинів, 12 гончарень, кілька олійниць.

Станом на 1886 рік в селі, центрі Верхньо-Рогачицької волості, мешкало 9420 осіб, налічувалось 1557 дворів, існували 3 православні церкви, єврейський молитовний будинок, 2 школи, 7 лавок, 22 гончарні, горілчаний склад, ренський погріб, відбувався ярмарок 24 лютого та 9 жовтня, базар по понеділкам[2].

Під час масової колективізації (19291931 роки) було створено 14 сільськогосподарських артілей, машинно-тракторна станція і політвідділ, який займався підготовкою та підбором керівних кадрів, сприяв колективізації і розкуркулюванню.

Під час Другої світової війни на фронтах воювало 789 мешканців Верхнього Рогачика, 396 із них загинуло; 350 молодих мешканців села було вивезено на примусові роботи до Німеччини. На території району діяв партизанський загін, який базувався в дніпровських плавнях біля села Ушкалка. Верхньорогачицький район був зайнятий радянськими військами 8 лютого 1944 року. В боях за район загинуло більше 4 тисяч воїнів, поранено близько 59 тисяч радянських солдат і офіцерів.

У 1950 році була введена в дію нова дільнична лікарня на 50 місць, розпочалися заняття в 4 школах, працювали клуб, бібліотека, аптека. Цього ж року 14 артілей були об'єднані в 4 крупних колгоспи.

У 1967 році Верхній Рогачик віднесений до категорії селищ міського типу, побудовано дво- та триповерхові приміщення шкіл, кінотеатр «Дружба», 2 будинки культури, універмаг, житлові будинки, телевізійний ретранслятор тощо.

Нинішні нащадки Верхньорогачицького району продовжують традиції попередніх поколінь. Вони відроджують народні промисли, які користуються попитом серед населення, звичаї і навички. Тут є можливості, як для пізнавальної роботи, так і для доброго відпочинку. Оазисом для цього є база відпочинку в Рогачицькій затоці Каховського водосховища.

Економіка[ред.ред. код]

Основою економіки району є сільськогосподарське виробництво.

ЗМІ[ред.ред. код]

Виходить друком газета «Рідний край». Наклад видання: 1450 примірників.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Біля селища є один з поховальних пам'ятників скіфської знаті — курган Верхній Рогачик.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.