Верхній Токмак
| село Верхній Токмак | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Запорізька область |
| Район | Бердянський район |
| Громада | Чернігівська селищна громада |
| Облікова картка | Верхній Токмак |
| Основні дані | |
| Засноване | 1790 |
| Населення | 1097 (2001)[1] |
| Площа | 5 км² |
| Поштовий індекс | 71230 |
| Телефонний код | +380 6140 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°12′03″ пн. ш. 36°22′21″ сх. д. / 47.20083° пн. ш. 36.37250° сх. д.Координати: 47°12′03″ пн. ш. 36°22′21″ сх. д. / 47.20083° пн. ш. 36.37250° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
183 м |
| Водойми | р. Токмак |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 71230, с. Верхній Токмак, вул. Центральна, 5 |
| Карта | |
  Верхній Токмак | |
 Верхній Токмак | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Ве́рхній Токма́к — село в Україні, у Чернігівській селищній громаді Бердянського району Запорізької області. Населення становить 986 осіб (1 січня 2015)[2]. До 2020 орган місцевого самоврядування — Верхньотокмацька сільська рада.
Географія[ред. | ред. код]
Село Верхній Токмак розташоване у верхів'ї річки Токмак; нижче за течією на відстані 4,5 км розташоване село Могиляни. Поруч проходить залізниця, станція Верхній Токмак I за 4 км.
У межах с. Верхній Токмак, уздовж лівого та правого берегів р. Томак утворено ландшафтний заказник «Урочище скелі» площею 40 га[3][4].
Історія[ред. | ред. код]
Село засноване 1790 року як хутір селян Чернігівки. Назване за назвою річки. Пізніше в село прибули селяни з Чернігівської та Полтавської губерній. До 1854 року в користуванні орною землею практикувалося захоплення, а сінокоси ділилися за ревізькими душами. 1854 року проведено переділ всіх земельних угідь.
Поселенці були релігійними. Спочатку вони були прихожанами чернігівського храму, пізніше в селі збудували дерев'яну церкву, 1863 року збудовано нову кам'яну церкву з дзвіницею, яку було освячено в грудні того ж року в ім'я Архангела Михайла.
1864 року в 125 дворах проживало 450 чоловіків і 386 жінок.
1887 року в селі нараховувалося 223 двори та 1790 жителів.
За переписом 1897 року кількість мешканців становила 2081 особи (1033 чоловічої статі та 1048 — жіночої), з яких 2078 — православної віри[5].
З кінця XIX ст. в селі працює початкова школа, працює 5 млинів, 3 магазини, 1 бакалійна й мануфактурна лавки.
За місцем розташування село ніби ділилося на дві частини — Верхній Токмак і Вершина Токмак, які конкурували між собою. Оскільки церква була збудована у Вершині, то 1896 року збудували ще одну у Верхньому Токмаці.
Революція й громадянська війна принесли занепад. Кадети побили деяких жителів, а одного розстріляли. Жителі села воювали менше за білих, а більше — за більшовиків і Махна.
Після утвердження радянської влади настав голод 1921—1922 років. Смерть забрала близько 300 жителів села.
Нова економічна політика принесла деякий спокій і розвиток села. Деякі господарства зміцніли.
Більшовики змінили курс на колективізацію. Кращих господарів було пограбовано й виселено. Розкуркулення супроводилося й погромами церков. Обидва храми були закриті.
1929 року було організовано сільгоспартіль «Вільний клин», потім утворили ще дві.
У 1932—1933 роках від голоду в селі померло приблизно 350 осіб. 1933 року залишилося 132 двори й цього року в село переселили по 30 сімей із Брянщини й Орловщини.
Під час сталінських репресій було репресовано 6 жителів села.
Завдяки важкій праці селян напередодні війни відбулося деяке покращення матеріальної бази колгоспів, в селі збудували семирічну школу, клуб та інші громадські споруди.
З початком війни більшість чоловіків села пішла на фронт. 132 жителі села зазнали фашистської неволі. 17 вересня 1943 року село було звільнене військами 2-ї гвардійської армії Південного фронту. Воювало 297 місцевих жителів, 126 з них загинули.
У період відбудови приблизно 50 жителів села відбудовували Дніпрогес, шахти Донбасу й заводи Запоріжжя. Селяни відновили колгоспи, які 1959 року об'єднано в один. Було збудовано нову середню школу, банно-пральний комбінат, ферми, готель, їдальню, житлові будинки. Працював дитсадок.
На початок XXI ст. в селі працює агрофірма, кілька фермерських і селянських господарств, школа, амбулаторія, будинок культури, пошта, кілька крамниць, готель.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», увійшло до складу Чернігівської селищної громади.[6]
17 липня 2020 року після ліквідації Чернігівського району село увійшло до Бердянського району[7].
Російсько-українська війна[ред. | ред. код]
Невдовзі після початку повномасштабної російської збройної агресії взимку 2022 року село було окуповане російськими загарбниками. Але наприкінці липня, після ударів Збройних Сил в ніч на 29 липня по місцях дислокації окупантів поблизу селищ Верхній Токмак та Чернігівка, російська армія вирішила відвести особовий склад та техніку на іншу позицію[8].
Так, близько 40 поранених окупанти перевезли в госпіталь, що в місті Пологи. Водночас з селища Чернігівка було майже в повному складі виведено підрозділи армії РФ — наразі окупанти залишили там лише декілька блок-постів та не більш як 100 військових. Всі інші разом з технікою втекли до міст Токмак та Бердянськ[8].
У ГУР МОУ зазначають, що виведення військ з цих населених пунктів окупанти хочуть «замаскувати» під планову ротацію, однак насправді вони повністю покидають населений пункт і вже мінують під'їзні дороги[8].
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1227 осіб, з яких 573 чоловіки та 654 жінки[9].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1081 особа[10].
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[11]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 96,26 % |
| російська | 2,83 % |
| білоруська | 0,27 % |
| болгарська | 0,27 % |
| вірменська | 0,18 % |
| молдовська | 0,18 % |
Економіка[ред. | ред. код]
- Верхньотокмацьке хлібоприймальне підприємство, ЗАТ.
- ПСП «РОСТОК-АГРО».
Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]
- Школа.
- Дитячий садочок.
- Клуб.
- Будинок культури.
- Фельдшерсько-акушерський пункт.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Михайлівська церква — пам'ятник архітектури середини ХІХ ст.
- Верхньотокмацький «Стоунхенж»
- Скеля «Чортів палець»
- Урочище «Скелі»
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Населення населених пунктів Запорізької області за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 13 травня 2016.
- ↑ Чернігівська територіальна громада — Запорізька область — Децентралізація влади. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 22 жовтня 2016.
- ↑ Рішення Запорізької обласної ради від 25.12.2001 р. № 5
- ↑ Запорізька область: Перелік територій та об'єктів ПЗФ загальнодержавного та місцевого значення
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-219. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 жовтня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ а б в Окупанти маскують втечу від ЗСУ під "планову ротацію". Defense Express. 31 липня 2022.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Запорізька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 11 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Запорізька область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 11 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Запорізька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 11 листопада 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- Єременко, М. Край шляху Муравського: Нариси з історії Чернігівського району. — Запоріжжя : Лана-друк, 2006. — 436 с.
Посилання[ред. | ред. код]
| ||||||||||||||
