Верховень Володимир Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Верховень
Ім'я при народженні Володимир Миколайович Верховень
Народився 13 вересня 1958(1958-09-13) (61 рік)
Близнюківський район, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Національність українець
Діяльність поет, перекладач, журналіст

Володимир Миколайович Верховень (13 вересня 1958, с. Уплатне, Близнюківський район, Харківська область) — український поет, перекладач та журналіст, член Національної спілки письменників України з 1992 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Навчався в середній школі смт Сахновщина. У 1980 р. закінчив філологічний факультет Харківського педагогічного інституту. Після служби в армії деякий час працював кореспондентом районної газети в Золочеві, потім у Харкові: журналістом, редактором у видавництві «Прапор», консультантом-перекладачем інформаційної фірми «Край». З 1994 року працює головним редактором видавничо-поліграфічної фірми «Майдан». Публікуватися почав з 1977 р.

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Найбільш значні твори: збірки «Лелече колесо» (1990), «На цвинтарі слова» (1992), «Топитокуподзвін» (1996), «З полум'я і полину» (1999), «Абетка у віршах» (2001), «Абетка для малят про звірів та звірят» (2017), «Маляткова абетка» (2018).

Деякі вірші Володимира Верховеня покладено на музику.

Переклади

Основні напрямки[ред. | ред. код]

Провідні теми творчості: історичне минуле й сучасне України, місце і роль поета в суспільстві, пейзажна та інтимна лірика.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Лауреат літературної премії імені П.Василенка та премії Харківського міськвиконкому імені О. Олеся.

Джерело[ред. | ред. код]