Перейти до вмісту

Верховний Імператор Японії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Верховний Імператор Японії
ТипRanking (East Asian imperial houses)d
Попередникімператор Японії
Емблема Верховного Імператора Японії — 16-пелюсткова хризантема на червоно-блідому тлі[1].

Верховний Імператор Японії (яп. 太上天皇, だいじょうてんのう / だじょうてんのう, дайдзьо-тенно / дайсьо-тенно) — титул Імператора Японії, що зрікся трону й вийшов у відставку[2]. Скорочена назва: Верховний Імператор (яп. 上皇, じょうこう, дзьоко). Часто перекладається європейськими мовами як екс-Імператор Японії.

Титул

[ред. | ред. код]

Титул Верховного Імператора має китайське походження. Китайський Син Неба, який йшов у відставку зі свого посту, називався тайшан-хуан — «Верховний господар»[3] або тайшан-хуанді — «Верховний імператор»[2][4]

У Японії титул Верховного Імператора був використаний у 7 столітті, за правління Імператора-жінки Суйко. Від того часу його отримували 62 особи.

У середньовічних японських джерелах Верховний Імператор Японії часто називається Імператором-затворником (院, いん, ін). Ця назва походить від японської назви садиби або павільйону (院, いん, ін), в якому мешкав відставний монарх зі своєю прислугою, відсторонившись від великої політики. Верховних Імператорів продовжували називати «затворниками» навіть після 1086 року, коли екс-Імператор Сіракава порушив традицію і став активно втручатися у державні справи з метою послабити придворну аристократію і посилити контроль Імператорського дому над країною. Стан, втручання Верховних Імператорів Японії у політику тривав до 1840 року і отримав у японській історіографії назву «правління Імператорів-самітників» — інсей. Зазвичай, відставні монархи приймали постриг буддистського монаха і називалися Імператорами-ченцями (法皇, ほうおう, хоо).

Останнім Верховним Імператором був призначений Імператор Кокаку, який передав свій пост Імператора у 1817 своєму наступнику. У середині 19 столітті титул Верховного Імператора був скасований.

Синоніми титулу

[ред. | ред. код]
Кандзі Транскрипція Переклад
下居帝 おりいのみかど Відставний Імператор
いん Імператор-затворник
法皇 ほうおう Імператор-чернець
仙洞 せんとう Імператор-печерник

Список

[ред. | ред. код]
Верховні Імператори Правління Верховних Імператорів
Ім'я Зречення Отримання титулу Початок Кінець
Імператор Саймей 12 липня 645
Імператор Дзіто 22 серпня 697 22 серпня 697
Імператриця Ґеммей жовтень 715 жовтень 715
Імператор Ґенсьо березень 724 березень 724
Імператор Сьому 19 серпня 749 19 серпня 749
Імператор Кокен 7 вересня 758 7 вересня 758
Імператор Конін травень 781 травень 781
Імператор Хейдзьо 8 травня 809 8 травня 809
Імператор Саґа 29 травня 823 29 травня 823
Імператор Дзюнна 22 березня 833 22 березня 833
Імператор Сейва 18 грудня 876 після 18 грудня 876
Імператор Йодзей 4 березня 884 4 березня 884
Імператор Уда 4 серпня 897 4 серпня 897
Імператор Судзаку 23 травня 946 29 травня 946
Імператор Рейдзей 27 вересня 969 9 жовтня 969
Імператор Ен'ю 24 вересня 984 6 жовтня 984
Імператор Кадзан 31 липня 987 1 серпня 987
Імператор Ітідзьо 6 липня 1011 11 липня 1011
Імператор Сандзьо 10 березня 1016 5 квітня 1016
принц Ко-Ітідзьо 1 вересня 1018[5] після 1 вересня 1018[6]
Імператор Ґо-Ітідзьо 15 травня 1036 15 травня 1036[7]
Імператор Ґо-Судзаку 5 лютого 1045 5 лютого 1045
Імператор Ґо-Сандзьо 18 січня 1073 18 січня 1073
Імператор Сіракава 3 січня 1087 9 січня 1087 3 січня 1087 24 липня 1129[7]
Імператор Тоба 25 лютого 1123 1 березня 1123 24 липня 1129 20 липня 1156[7]
Імператор Сутоку 5 січня 1141 5 січня 1141
Імператор Ґо-Сіракава 5 вересня 1158 5 вересня 1158 5 вересня 1158 20 грудня 1179[8]
2 лютого 1181 (вдруге) 26 квітня 1192[7]
Імператор Нідзьо 3 серпня 1165 7 серпня 1165
Імператор Рокудзьо 30 березня 1168 8 квітня 1168
Імператор Такакура 18 березня 1180 24 березня 1180 24 липня 1129 20 липня 1156[7]
Імператор Ґо-Тоба 18 лютого 1198 27 лютого 1198 24 лютого 1198 10 липня 1221[9]
Імператор Цутімікадо 12 грудня 1210 22 грудня 1210
Імператор Дзюнтоку 13 травня 1221 16 травня 1221
Імператор Тюкьо 29 липня 1221 не отримав
принц Ґо-Такакура не зрікався 3 вересня 1221
Імператор Ґо-Хорікава 17 листопада 1232 20 листопада 1232
Імператор Ґо-Саґа 16 лютого 1246 22 лютого 1246
Імператор Ґо-Фукаса 9 січня 1260 після 9 січня 1260
Імператор Камеяма 6 березня 1274 11 березня 1274
Імператор Ґо-Уда 27 листопада 1287 21 грудня 1287
Імператор Фусімі 30 серпня 1298 9 вересня 1298
Імператор Ґо-Фусімі 2 березня 1301 9 березня 1301
Імператор Ханадзоно 29 березня 1318 11 квітня 1318
Південна династія
Імператор Коґон 7 липня 1333 26 січня 1334
Імператор Суко 26 листопада 1351 17 грудня 1351
Імператор Тьокей жовтень 1383 жовтень 1383
Північна династія
Імператор Ґо-Дайґо 1331 1331
Імператор Ґо-Дайґо 5 грудня 1336 5 грудня 1336
Імператор Комьо 18 листопада 1348 16 грудня 1348
Імператор Ґо-Коґон 9 квітня 1371 21 квітня 1371
Імператор Ґо-Ен'ю 24 травня 1382 7 червня 1382
Об'єднання династій
Імператор Ґо-Камеяма 19 листопада 1392 19 листопада 1392
Імператор Ґо-Комацу 5 жовтня 1412 5 жовтня 1412
принц Ґо-Сутоку не зрікався 3 січня 1448
Імператор Ґо-Ханадзоно 31 серпня 1464 31 серпня 1464
Імператор Оґіматі 17 грудня 1586 17 грудня 1586
принц Йоко не зрікався перед 1588[10]
Імператор Ґо-Йодзей 9 травня 1611 19 травня 1611
Імператор Ґо-Мідзуноо 22 грудня 1629 22 грудня 1629
Імператор Сьомей 14 листопада 1643 23 листопада 1643
Імператор Ґо-Сай 5 березня 1663 12 березня 1663
Імператор Рейґен 2 травня 1687 6 травня 1687
Імператор Хіґасіяма 27 липня 1709 30 липня 1709
Імператор Накамікадо 13 квітня 1735 15 квітня 1735
Імператор Накамікадо 9 червня 1747 14 червня 1747
Імператор Сакураматі 9 червня 1747 14 червня 1747
Імператор Ґо-Сакураматі 9 січня 1771 10 січня 1771
Імператор Кокаку 7 травня 1817 9 травня 1817
Імператор Кьокон не зрікався 19 березня 1884[10]
Імператор Акіхіто 30 квітня 2019 30 квітня 2019

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Червоно-блідий колір
      RGB #e06351
    Червоно-блідий колір був кольором верхнього одягу, який мав право носити лише Верховний Імператор Японії. Використання цього кольору підданими було суворо заборонене.
  2. а б Верховний Імператор Японії // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
  3. кит.: 太上皇; піньїнь: tàishàng-huáng, тайшан-хуан.
  4. кит.: 太上皇帝; піньїнь: tàishàng-huángdì, тайшан-хуанді.
  5. Зрікся поста Великого сина Імператора.
  6. Отримав титул Молодшого Верховного Імператора Японії (яп. 准太上天皇, じゅだいじょうてんのう, дзю-тайдзьо тенно).
  7. а б в г д Помер в цей же день.
  8. Припинив виконання обов'язків у зв'язку із арештом.
  9. Знятий з посади
  10. а б Отримав титул Верховного Імператора посмертно (яп. 贈太上天皇, ぞうだじょうてんのう, дзо-дайдзьо тенно).

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Верховний Імператор Японії // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.

Посилання

[ред. | ред. код]