Верховний Суд Пакистану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Верховний Суд Пакистану
Портал:Музеї
Emblem of the Supreme Court of Pakistan.svg
33°43′41″ пн. ш. 73°05′55″ сх. д. / 33.72806° пн. ш. 73.09861° сх. д. / 33.72806; 73.09861Координати: 33°43′41″ пн. ш. 73°05′55″ сх. д. / 33.72806° пн. ш. 73.09861° сх. д. / 33.72806; 73.09861
Тип верховний суд
Країна Flag of Pakistan.svg Пакистан
Розташування Ісламабад
Адреса Ісламабад
Засновано 14 серпня 1947 року (як федеральний суд Індії), 2 березня 1956 року (в сучасній формі)
Сайт supremecourt.gov.pk
Верховний Суд Пакистану. Карта розташування: Пакистан
Верховний Суд Пакистану
Верховний Суд Пакистану (Пакистан)

CMNS: Верховний Суд Пакистану на Вікісховищі

Верховний Суд Пакистану (англ. Supreme Court of Pakistan, урду عدالت عظمیٰ پاکستان‎) є верхньою інстанцією суду в судовій ієрархії Пакистану.

Створений відповідно до VII Частини Конституції Пакистану, він має вичерпну та розгалужену апеляційну, оригінальну та консультативну юрисдикцію на всіх судах (включаючи вищі суди, окружний, спеціальний і шаріатський суд), що включає питання федеральних законів і може діяти на вироки, винесені у справах в контексті яких він має юрисдикцію. У судовій системі Пакистану Верховний Суд є остаточним арбітром юридичного і конституційного спору, а також остаточним перекладачем конституційного права [1].

Історія[ред. | ред. код]

Верховний суд Пакистану був створений 1956 року, відповідно до положення Конституції і замінив Федеральний суд, створений в 1948 році (який був наступником Федерального суду Індії заснованого в 1937 році). З моменту створення в 1956 році, Верховний суд зберігав свої повноваження протягом усього часу.[2] За Конституцією 1956 року Верховний суд розташовувався в Карачі, але пізніше був переміщений в Лахор. У Конституції 1973 було зазначено, що Верховний суд повинен розташовуватися в Ісламабаді. Через відсутність фінансування будівлю суду в Ісламабаді не було побудовано, тому в 1974 році Верховний суд був переміщений з Лахора в Равалпінді. У 1989 році були виділені кошти на будівництво нової будівлі в Ісламабаді. Будівництво будинку почалося в 1990 році, а 31 грудня 1993 року суд перемістився в нове приміщення в Ісламабаді [3].

Склад[ред. | ред. код]

Верховний суд Пакистану складається з голови і 16 інших суддів, що призначаються президентом. Людина з 5-річним досвідом роботи в якості судді або 15-річним досвідом роботи в якості адвоката має право претендувати на посаду судді Верховного суду. Президент Пакистану призначає суддів Верховного суду з числа осіб, рекомендованих Верховним судом на основі їх знань і досвіду в різних областях права. Рекомендації Верховного суду є обов'язковими для президента. Відповідно до практики, як правило, найстарший суддя Верховного суду призначається головним суддею. Суддя займає свою посаду до досягнення 65-річного віку, якщо тільки він не йде у відставку раніше або не відсторонюється від посади відповідно до Конституції. Суддя може бути звільнений з посади лише з підстав передбачених Конституцією, а саме - фізичної або розумової недієздатності або неправомірних дій, правомірність яких буде визначена Вищою судовою радою.[4]

Верховний Суд постійно знаходиться в Ісламабаді і збирається у будівлі Верховного Суду на Авеню Конституції. Верховний Суд інколи називається SCOP, згідно з іншим PMOP. [5]

Судова незалежність[ред. | ред. код]

Верховний Суд має явні повноваження де-юре і користується могутньою незалежністю суду, щоб блокувати здійснення певних повноважень прем'єр-міністра або законодавчих повноважень парламенту, що суперечить Конституції. Верховний Суд підтримав свою інституційну цілісність і зміг зберегти свою владу в певній мірі перед обличчям воєнного стану в Пакистані в останні десятиліття.

В іншому прикладі де-юре, що надається Суду, засвідчується в статті 17 Конституції: Кожен громадянин, не перебуваючи на службі Пакистану (штату), має право утворювати або бути членом політичної партії з урахуванням будь-яких розумних обмежень, встановлених законом в інтересах суверенітету або цілісності Пакистану, та цей закон передбачає, що у випадку, коли уряд заявляє, що будь-яка політична партія була сформована або діє у спосіб, що заважає суверенітету або цілісності Пакистану, федеральний уряд повинен протягом п'ятнадцяти днів після такої заяви подати справу до Верховного Суду, чий Рішення про таке звернення є остаточним.[6]

Конституція також дозволяє Верховному Суду мати повноваження та здійснювати спонтанні проти особи, незалежно від статусу чи влади, що була неслухняною чи неповажною до Верховного Суду, його суддів та посадових осіб у формі поведінки, що виступає проти або протидіє інституційній цілісності та популярному авторитету Верховного суду.

У 1997 році голова суду С. А. Шах знайшов в прем'єр-міністра Наваза Шаріфа неповагу до суду, але це було скасовано Вищою суддівською радою.

Судова демографія[ред. | ред. код]

Конституція дозволяє суддям бути призначеними у Верховному суді незалежно від кольору, расової та релігійної секти. Судді А.С.М. Акрам, Фазал Акбар, Амін Ахмед, Абдус Саттар, Хамедор Рахман і Хамудур Рахман (Верховний суддя) були бенгальськими / біхарськими юристами, які служили вищими суддями у Верховному суді. У 1960 році суддя Елвін Роберт Корнеліус став першим християнистом, який став головним суддею, тоді як Джордж Костянтин теж служив у суді.[7]

Юрисдикція[ред. | ред. код]

Верховний Суд має всю оригінальну, апеляційну та консультативну юрисдикцію у всіх судах країни, отже, Верховний Суд є остаточним арбітром всіх випадків, коли рішення було досягнуто. У 1976 р. юрисдикція Верховного суду обмежувалася прийняттям п'ятої поправки до Конституції, але її повноваження були відновлені в 1985 році через восьму поправку, яка додатково розширила юрисдикцію Верховного суду.[8]

З 2008-2013 рр. Верховний Суд неодноразово використовує свою вляду з метою перевірки та збалансування державних органів та з метою запобігання зловживанням правами людини.[9] Незалежна юрисдикція Верховного Суду позитивно оцінюється спостерігачами в якості спроби забезпечити чесний, швидкий та публічний розгляд владних повноважень, звинувачених у зловживанні основними правами людини. Коментуючи питання "суо моту", К.М. Шариф піддав критиці: "Юрисдикція Верховного суду буде звертати увагу на всі питання, в яких виконавча влада демонструє слабкість". Верховний Суд є єдиним федеральним судом, який має юрисдикцію за прямими зверненнями до рішень високих судів, як повноваження, надане Конституцією як компетенція апеляційної інстанції.[10]

Верховний Суд також має оригінальну юрисдикцію у будь-якій суперечці між двома або більше провінційними урядами або самим урядом Пакистану, де Верховний Суд може виносити декларативні рішення лише для врегулювання спорів.[11]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. [ Article 189 in Chapter 2: The Supreme Court of Pakistan in Part VII: The Judicature of the Constitution of Pakistan]
  2. Menon, general editor N.R. Madhava (2002). "Punjab, 2002". Criminal justice India series (google books) (1 ed.). Ahmedabad: Allied Publishers in collaboration with National University of Juridical Sciences. p. 350. ISBN 9788177644906. Retrieved 7 February 2017.
  3. Grote, Rainer; Rider, Tilmann (2012). "III: The Supreme Court of Pakistan". Constitutionalism in Islamic Countries: Between Upheaval and Continuity (googlebooks) (1 ed.). Oxford, uk: Oxford University Press. p. 720. ISBN 9780199910168. Retrieved 7 February 2017.
  4. Ali, Tariq (2012). The Duel: Pakistan on the Flight Path of American Power. London [uk]: Simon and Schuster. ISBN 9781471105883. Retrieved 7 February 2017.
  5. et.al, Law Clerks. "History of Supreme Court of Pakistan". www.supremecourt.gov.pk. Supreme Court of Pakistan Press. Retrieved 7 February 2017.
  6. Newberg, Paula R. (2002). "Constituting the State (1947–1958)". Judging the state : courts and constitutional politics in Pakistan (googlebooks) (1st paperback ed.). Cambridge: Cambridge University Press. p. 265. ISBN 9780521894401. Retrieved 7 February 2017.
  7. Hussain, Hamid. "Qazi Faez Isa Sworn in as Chief Justice Balochistan". Retrieved 13 March 2017.
  8. Article 184(3) Chapter 2: The Supreme Court of Pakistan in Part VII: The Judicature of the Constitution of Pakistan
  9. Klasra, Kaswar (6 March 2012). "SC took 86 suo moto cases in 5 years, Senate told". The Nation. The Nation, Supreme Court. The Nation. Retrieved 25 February 2017.
  10. Article 184(1)-184(3) Chapter 2: The Supreme Court of Pakistan in Part VII: The Judicature of the Constitution of Pakistan.
  11. Article 184-184(1)-(2) Chapter 2: The Supreme Court of Pakistan in Part VII: The Judicature of the Constitution of Pakistan

Посилання[ред. | ред. код]