Верховодка звичайна
| Верховодка звичайна | |
|---|---|
| |
| Верховодка звичайна (Alburnus alburnus) з річки Дору, Іспанія | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Променепері (Actinopterygii) |
| Ряд: | Коропоподібні (Cypriniformes) |
| Родина: | Ялецеві (Leuciscidae) |
| Підродина: | Leuciscinae |
| Рід: | Верховодка (Alburnus) |
| Вид: | Верховодка звичайна (A. alburnus)
|
| Біноміальна назва | |
| Alburnus alburnus | |
Верхово́дка звича́йна[1] (Alburnus alburnus) — риба родини ялецевих (Leuciscidae).
Розміри невеликі (10—15, рідко перевищує 20 см), вага до 100 г, тіло видовжене, дуже стиснуте по боках, гостре ребро на череві. Голова маленька, верхня щелепа має заглиблення, в яке входить подовжена нижня щелепа. Глоткових зубів з кожної сторони по сім, розташовані двома рядами. Забарвлення дуже красиве — спина сіро-блакитна з зеленим відливом, боки та черево сріблясті, дуже блискучі, плавці сірі, очі сріблясті. Луска дрібна, слабко тримається на тілі.
Розповсюджена у Європі, Малій Азії, Сибіру, на Кавказі. Зустрічається в річках, проточних озерах, водосховищах та струмках.
Живе тільки у водоймах з чистою водою та гарним кисневим балансом, належить до реофілів. Збирається у зграї. Тримається поблизу перекатів та ям з піщаним дном, охоче збирається біля дерев, що нависають над водою. Іноді збирається біля мостів, свай та місць, де у воду заходить худоба. Тримається на глибині не більш як пів метра, а в теплу погоду біля самої поверхні, збираючи комах, що падають у воду. Риба постійно рухається в пошуках їжі. Основу раціону становлять комахи, також живляться ікрою та молоддю інших риб.
Статевої зрілості досягає на 3 році, загальна тривалість життя становить 5—6 років. Нерест відбувається з травня, коли вода прогрівається до 17—19°С, по липень, тільки за теплої та сонячної погоди в декілька етапів. Ікру відкладають на підводну рослинність, іноді на пісок та гальку. Личинки з'являються на 7—8 день, тримаються в рослинності біля поверхні води, іноді разом з дорослими особинами.
На більшій частині ареалу стан природних популяцій виду залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронну категорію «відносно благополучний вид»[2]. Але в окремих регіонах спостерігається тенденція до зниження чисельності популяції виду. Тому верховодка звичайна занесена до Директиви Європейського Союзу 92/43/ЄС «Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори» (Додаток II. Види рослин і тварин, що становлять особливий інтерес для Європейського Союзу, збереження яких потребує створення територій особливої охорони).[3]
Великого значення не має, рибалки-аматори використовують верховодку як наживку для хижих видів риб. Завдає шкоди, знищуючи ікру цінних риб.
- ↑ Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ: Наук. думка, 1983. — 411 с.
- ↑ Верховодка звичайна в Червоному списку МСОП
- ↑ Оселищна концепція збереження біорізноманіття: базові документи Європейського Союзу / За ред. : О. О. Кагала, Б. Г. Проця. — Львів: ЗУКЦ, 2012. — 278 с. (с. 52)
- Уклея // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
- Верховодка (рос.)
- Верховодка (рос.)
- Alburnus alburnus (рос.)
|
Це незавершена стаття про Коропоподібних. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Червоний список МСОП видів із найменшим ризиком (LC)
- Верховодка
- Тварини, описані 1758
- Прісноводні риби
- Риби Австрії
- Риби Андорри
- Риби Бельгії
- Риби Білорусі
- Риби Данії
- Риби Естонії
- Риби Ліхтенштейну
- Риби Люксембургу
- Риби Нідерландів
- Риби Німеччини
- Риби Словаччини
- Риби Угорщини
- Риби України
- Риби Фінляндії
- Риби Франції
- Риби Швейцарії
- Риби Чехії
- Риби Азовського моря