Верхотур'є

місто Верхотур'є
рос. Верхотурье
Герб Верхотур'я	Прапор Верхотур'я
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Свердловська область
Муніципальний район	Верхотурський міський округ
Код ЗКАТУ:	65212501000
Код ЗКТМО:	65709000001
Основні дані
Час заснування	1597 року
Статус міста	1947 року
Населення	8820 осіб (2010)
Поштовий індекс	161346
Телефонний код	+7 34389
Географічні координати:	58°52′00″ пн. ш. 60°48′00″ сх. д. / 58.8666666666947762109884934° пн. ш. 60.80000000002777227336991928° сх. д.Координати: 58°52′00″ пн. ш. 60°48′00″ сх. д. / 58.8666666666947762109884934° пн. ш. 60.80000000002777227336991928° сх. д.
Водойма	річки Тура, Дернейка, Мостова, Калачик та ін.
Найближча залізнична станція	Верхотур'є
Вебсторінка	adm-verhotury.ru
	Мапа
	; Верхотур'є ; Верхотур'є
	Верхотур'є у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Верхотур'є (значення).

Верхоту́р'є (рос. Верхотурье) — місто, центр Верхотурського міського округу Свердловської області.

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташоване на лівому березі річки Тура (притока Тоболу, басейн Іртишу), на східних схилах Середнього Уралу, в 306 км на північ від Єкатеринбурга. Залізнична станція на лінії Гороблагодатська — Сєров — Приоб'є.

Історія[ред. | ред. код]

Заснований 1597 року державною експедицією Василя Головіна і Івана Воєйкова як острог на місці існуючого раніше мансійського городища Неромкарр для захисту одного з найпопулярніших водних шляхів в Сибір: вгору по Камі до Солікамська, потім посуху та вниз по Турі в Об. Верхотур'є стало головною фортецею на шляху до Сибіру. 1600 року тут була влаштована митниця, і через місто йшли всі сибірські товари. З XVII століття була заснована державна Ямська служба на Бабіновській дорозі. Будівництво інших доріг було заборонено.

Місто сильно постраждало від пожеж 1674 і 1738 років, а його розвиток сповільнився в середині XVIII століття через скасування митниці та закриття 1763 року Верхотурського тракту.

При утворенні губерній — повітове місто в Тобольській губернії. Це був найбільший повіт в Росії — він включав практично всю населену росіянами до того часу частину Уралу, від Печори на півночі до Уфи на півдні, від Вішери і Чусової на заході до приток Іртишу на сході. З 1783 року — місто було передано в Пермське намісництво.

В XIX столітті шляхи сполучення з Сибіром зміщуються далеко на південь, і Верхотур'є втрачає торгове значення. 1906 року відкрився рух по Богословській залізниці, станція якої побудована за 8 км від міста. 1926 року місто втратило міський статус, однак його поновили 1947 року на честь 350-річчя від дня заснування. 1949 року біля міста побудована Верхотурська ГЕС.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Миколаївський монастир[ред. | ред. код]

Заснований 1604 року. Храми:

Хрестовоздвиженський собор (1905—1913, архітектор А. Б. Турчевіч) — третя за обсягом церква Росії, поступається тільки Храму Христа Спасителя в Москві та Ісаакієвському собору в Петербурзі.
Преображенська церква (1821 р.) в стилі класицизму з дзвіницею, яку зруйновали в 1930-і роки і відновили 1998 року.
Симеон-Аннінська надбрамна церква (1856 р.) в традиціях давньоруської архітектури.

Хрестовоздвиженський собор
Спасо-Преображенська церква
Надбрамна церква Симеона й Анни
Західна стіна Миколаївського монастиря
Верхотурський Миколаївський монастир

Покровський монастир[ред. | ред. код]

Заснований в 1621 році архієпископом Сибірським Кіпріаном — перший жіночий монастир за Уралом. Завдяки пожертвам Максима Походяшіна побудовані церкви Покрова Богородиці (1744—1753 рр.) та Різдва Іоанна Предтечі (1768 р.). Закритий 1782 року. Відновлений 1896 року. У зв'язку з тим, що храми, які раніше належали обителі, на той час були парафіяльними, у 1898—1902 рр. побудована Ново-Покровська церква. Закритий 1926 року. Монастир був повернений віруючим 1991 року.