Верхоянськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Місто
Верхоянськ
якут. Верхоянскай

Werchojansk Kältepoldenkmal II.JPG

Герб
Герб

Координати city(1400)_region:RU_scale:200000 67°33′ пн. ш. 133°23′ сх. д. / 67.550° пн. ш. 133.383° сх. д. / 67.550; 133.383Координати: city(1400)_region:RU_scale:200000 67°33′ пн. ш. 133°23′ сх. д. / 67.550° пн. ш. 133.383° сх. д. / 67.550; 133.383

Країна Росія
Регіон Якутія|Республіка Саха (Якутія)
Район Верхоянський район
Дата заснування 1638
Місто з 1817
Площа 25 км²
Висота центру 127 м
Населення 1212 осіб (2013)
Часовий пояс UTC+11
Телефонний код 41165
Поштовий індекс 678 530
Код ЗКАТУ 98216503
в енциклопедії «Моє місто» Верхоянськ
Верхоянськ. Карта розташування: Росія
Верхоянськ
Верхоянськ
Верхоянськ (Росія)
Верхоянськ. Карта розташування: Республіка Саха
Верхоянськ
Верхоянськ
Верхоянськ (Республіка Саха)
Верхоянськ у Вікісховищі?

Верхоя́нськ (якут. Верхоянскай) — місто у Верхоянському улусі Якутії, на правому березі річки Яна, за 92 км на північний захід від адміністративного центру улусу — Батагая.

Населення — 1212 осіб (2013). Верхоянськ — один з найменших населених пунктів у Росії, що мають статус міста, за оцінкою Росстату на 1 січня 2010 роки лише 2 міста — Магас та Чекалін поступалися йому за чисельністю[1].

Утворює міське поселення «Верхоянськ».

Верхоянськ — одне з найхолодшіших місць на Землі та найхолодніше місто в світі. Найнижча температура −69,8 °C була зареєстрована тут у лютому 1892 року. Верхоянськ часто називають Полюсом холоду північної півкулі.

Однак, хоча офіційно статус Полюса холоду відданий Верхоянську, суперечки про статус ведуться між ним і Оймяконом дотепер.

Історія[ред.ред. код]

Заснований в 1638 як козацьке зимовище Посник Івановим[2].

У Верхоянськ відправляли політичних засланців. Першим сюди був висланий учасник польського повстання 1863 року поет Вікентій Пужіцкій. Також відбували тут заслання декабрист С. Г. Краснокутський, учасник революційного руху 1860-х рр.. І. А. Худяков, польський революціонер, етнограф Вацлав Серошевський, революціонери П. І. Войноральський, І. В. Бабушкін, В. П. Ногін.

Економіка[ред.ред. код]

Основна галузь — сільське господарство (скотарство, конярство, оленярство), а також хутровий промисел. Господарський центр лісопромислового пункту. Річкова пристань.

Населення[ред.ред. код]

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1856 100
1897 354 +254.0%
1913 700 +97.7%
1926 400 −42.9%
1939 1600 +300.0%
1959 1410 −11.9%
1970 1864 +32.2%
1979 1709 −8.3%
1989 1883 +10.2%
1992 1900 +0.9%
1996 1900 +0.0%
1998 2000 +5.3%
2000 2000 +0.0%
2001 1900 −5.0%
2002 1434 −24.5%
2003 1400 −2.4%
2005 1400 +0.0%
2006 1300 −7.1%
2007 1300 +0.0%
2008 1300 +0.0%
2010 1311 +0.8%
2011 1300 −0.8%
2012 1245 −4.2%
2013 1212 −2.7%

Клімат[ред.ред. код]

Місто розташоване поблизу кордону помірного та субарктичного поясів. Зима екстремально холодна, суха і тривала, літо коротке, але тепле та відносно сухе (бувають і спекотні періоди), хоча бувають і різкі похолодання. Місто з найбільшою різницею максимальної та мінімальної температур. Опадів випадає мало — 150–200 мм (порівняно з кількістю опадів у пустелях). Заморозки можливі цілий рік, включаючи та літо.

Клімат
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C −9,5 −6,2 4,5 14,3 28,1 34,0 37,3 33,7 25,1 14,5 1,1 −5,3 37,3
Середній максимум, °C −42,4 −36,7 −19,3 −3 10,0 20,0 23,5 18,6 8,5 −9,1 −30,7 −40,4 −8,7
Середня температура, °C −45,4 −41,8 −29,5 −12,4 3,8 13,4 16,5 11,5 2,5 −14,5 −34,8 −43,3 −14,5
Середній мінімум, °C −48,3 −45,9 −37,9 −22,1 −2,6 6,7 9,7 5,1 −2,3 −18,9 −38,2 −46,4 −20,1
Абсолютний мінімум, °C −67,8 −67,8 −60,3 −57,2 −34,2 −7,9 −3,2 −9,9 −21,7 −48,7 −57,2 −64,5 −67,8
Норма опадів, мм 6 6 5 5 14 27 34 34 19 11 11 8 180
Кількість сонячних годин 6 84 219 280 309 354 327 219 132 84 26 1 2041
Кількість днів з опадами 2,3 1,7 1,5 2,2 3,6 5,2 6,5 5,7 4,0 4,8 3,5 3,2 44,2
Кількість сніжних днів 17 15 12 8 4 0 0 0 4 17 18 16
Вологість повітря, % 74 74 69 63 58 57 61 69 74 78 77 75 73
Джерело: Погода и Климат[3] та NOAA[4]

Абсолютний мінімум температури[ред.ред. код]

Verhojansk ilmastodiagrammi.png

15 січня 1885 у Верхоянську політичним засланцем С. Ф. Ковалик на обладнаній О. А. Бунге, керівником експедиції Російської академії наук, метеорологічній станції була зареєстрована мінімальна температура повітря, що дорівнює -67,1 °C. Але в лютому 1892 у Верхоянську була зареєстрована ще нижча температура -69,8 °C. Проте в журналах спостерігача була виявлена помилка при введенні поправки на температуру величиною в 2,2 ° C, ця помилка була виправлена, і найнижчою температурою у Верхоянську вважається -67,6 °C[5]. 2005 року відкрита меморіальна дошка на честь 120-річчя (тобто з 1885 року) реєстрації абсолютного мінімуму температури в північній півкулі.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]