Верхівня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Верхівня
Дворец Эвелины Ганской.JPG
Палац Евеліни Ганської
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Бердичівський район
Громада Ружинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA18020130060076737
Основні дані
Засноване 1600
Населення 1 074
Площа 4,653 км²
Густота населення 230,82 осіб/км²
Поштовий індекс 13613
Географічні дані
Географічні координати 49°48′16″ пн. ш. 29°18′46″ сх. д. / 49.80444° пн. ш. 29.31278° сх. д. / 49.80444; 29.31278Координати: 49°48′16″ пн. ш. 29°18′46″ сх. д. / 49.80444° пн. ш. 29.31278° сх. д. / 49.80444; 29.31278
Середня висота
над рівнем моря
205 м
Водойми р. Постіл
Місцева влада
Адреса ради вул. О. Бурди, 44, смт Ружин, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13601
Карта
Верхівня. Карта розташування: Україна
Верхівня
Верхівня
Верхівня. Карта розташування: Житомирська область
Верхівня
Верхівня
Мапа

CMNS: Верхівня у Вікісховищі

Верхі́вня — село в Україні, у Ружинській селищній територіальній громаді Бердичівського району Житомирської області. Кількість населення становить 1 074 особи.

Географія[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Постіл.

Історія[ред. | ред. код]

Наполеон Орда. Верхівня, 1860

Вперше згадується в польських документах з 1600 р. Тоді воно входило в склад Речі Посполитої й належало Ядвізі з Фальчевських княгині Ружинській.

10 жовтня 1604 року в селі зупинялося українсько-польське військо яке 20 червня 1605 року захопило Москву.[1]

В 1607 і 1609 рр. власником села вже значиться князь Роман Ружинський, у 1613 р. — княгиня Зофія Ружинська, а від 1628 р. перебуває у власності Самуеля Лашеза Тучапського.

Богдан Хмельницький своїм Універсалом від 19 червня 1657 р. повертає село Верхівня у власність дітям колишнього паволоцького полковника Івана Миньківського.

В XVIII ст. власниками Верхівні стають князі Любомирські: з 1729 р. — Єжи Любомирський, потім Юзеф, Станіслав та Кацпер. Право володіння цими землями князь передав Францішку Скорунському в 1753 р. Після смерті Скорунського та його дочки Софії, що була заміжня за Яном Ганським, землі дістались їх сину Вацлаву. Вацлав був одружений з Евеліною Жевуською, яка вела роман, а пізніше після смерті чоловіка обвінчалась з Оноре де Бальзаком. 1847 р. село перейшло у спадок до доньки Вацлава Анни (в шлюбі графині Мнішек). Потім власником села став рідний дядько Анни, якому вона продала свій маєток, генерал граф Адам Жевуський.

У 1810 р. неподалік палацу споруджено каплицю (усипальницю) Ганських. Колись каплиця була двоповерховою, але після жовтневого перевороту 1917 року та війни лишився тільки один поверх.

Тут у 18471850 рр. мешкав французький письменник Оноре де Бальзак.

2005 р. у Андрушівській астрономічній обсерваторії було відкрито астероїд головного поясу, який було названо на честь села — 155116 Верхівня.

У 2020 році територію та населені пункти Верхівнянської сільської ради Ружинського району, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», включено до складу Ружинської селищної територіальної громади Бердичівського району Житомирської області[2].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1455 осіб, з яких 672 чоловіки та 783 жінки.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1079 осіб.[4]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 99,35 %
російська 0,47 %
молдовська 0,09 %

Музеї, пам'ятки[ред. | ред. код]

Відомі особи[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Похід на Москву / П. Блавацький. — Київ: Видавець Корбуш, 2020. — 208 с. ISBN 978-966-2955-49-1
  2. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 16 серпня 2022. 
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019. 
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019. 
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019. 
  6. Літературно-меморіальний музей Оноре де Бальзака
  7. На Житомирщині відкрили пам’ятник Оноре де Бальзаку та Евеліні Ганській. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 23 березня 2022. 

Література[ред. | ред. код]

  • Бовсунівський М. С., Турун В. Д. Верхі́вня // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / Тронько П. Т. (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Житомирська область / Чорнобривцева О. С. (голова редколегії тому), 1973 : 728с. — С.614-621

Посилання[ред. | ред. код]