Веряця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Веряця
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Виноградівський район
Рада/громада Веряцька сільська рада
Код КОАТУУ 2121281901
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Населення 2032 особи[1][2]
Площа 4173[1] км²
Густота населення 0,49[1] осіб/км²
Поштовий індекс 90336[1][3]
Телефонний код +380 3143[1]
Географічні дані
Географічні координати 48°09′57″ пн. ш. 23°09′37″ сх. д. / 48.16583° пн. ш. 23.16028° сх. д. / 48.16583; 23.16028Координати: 48°09′57″ пн. ш. 23°09′37″ сх. д. / 48.16583° пн. ш. 23.16028° сх. д. / 48.16583; 23.16028
Середня висота
над рівнем моря
158[4] м
Водойми р. Тиса[1]
Місцева влада
Адреса ради 90336, Закарпатська обл., Виноградівський р-н, с. Веряця, вул. Миру, 1[1]
Карта
Веряця. Карта розташування: Україна
Веряця
Веряця
Веряця. Карта розташування: Закарпатська область
Веряця
Веряця
Мапа

Веря́ця (угор. Veréce) — село в Україні, у Виноградівському районі Закарпатської області, центр сільської ради. Населення становить 2032 особи (станом на 2001 рік)[1][2]. Село розташоване на сході Виноградівського району.

Географія[ред. | ред. код]

Клімат Веряці
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середній максимум, °C 0,7 3,1 9,1 15,8 21,0 23,9 25,6 25,1 21,2 15,4 8,0 2,8 14,3
Середня температура, °C −2,7 −0,4 4,5 10,4 15,2 18,3 19,8 19,2 15,6 10,1 4,6 0,0 9,5
Середній мінімум, °C −6 −3,9 −0,1 5,0 9,5 12,7 14,0 13,4 10,0 4,9 1,2 −2,7 4,8
Норма опадів, мм 46 39 41 49 72 91 78 71 47 44 52 60 690
Джерело: [1]

Флора[ред. | ред. код]

Поблизу села зафіксоване єдине в Україні достовірне місцезнаходження виду Плаунчик швейцарський, підтверджене кількома гербарними зборами різних колекторів.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

З давніх – давен відважні плотогони сплавляли свої плоти –бокори аж

до гирла Дунаю. Важка ця праця, але почесна. Її виконували лише

смільчаки, які добре знали повадки та підступність швидкіснихгірських

річок, де на них чатували круті повороти, пороги.

Недалеко від села височить скеля, в народі яку прозвали Кип

( по угорськи – портрет). Тиса з величезною силою ударялась об неї, зразу

ж роблячи круглий поворот, утворюючи вир ( крутіль). Тут ставалися

нещасні випадки з бокорашами, які сплавляли сіль. Рідні загиблих

просили показати і розповісти про місце трагедії, їм відповідали

«у вирачу!» - множина від іменника вир – вирача. Звідси пішла назва села

Вирача, за народною етимологією, Веряця ж літературний варіант.

А скеля, об яку ударялись бокораші на сьогоднішній день

називається «Марія Терезія», про яку до нас дійшла така легенда:

« У сиву давнину, коли ліс та сіль справляли бокорами, люди розбивалися

об цю скелю. На Тисі піднімалася буря і бокораші не бачили виступ

гострої скали, тому й розбивалися на смерть. Так трапилося і з чоловіком

Марії Терезії. Вони проживали в Хусті, а після смерті чоловіка вона

приїхала в село Веряця і поселилася на скелі Кип. (так називали її на той

час в селі). Власноручно в ній видовбала печеру, з каменя зробила стіл та

ліжко, роздобула пальне і в час, коли на річці піднімався шторм, палила на

довгій палиці факел, бралася однією рукою за дерево, а іншою давала знак

бокорашам. Бокораші з далеку направляли свої бокори на середину річки

і небезпечно пропливали повз скелі. Після її смерті істориками нашого

села було зібрано матеріал і тільки тоді цю скелю назвали Марія Терезія

на честь її імені. Зараз цю скелю відвідує багато людей. На сьогоднішній

день збереглися стіл, ліжко та деякі інші речі того часу.

Ось така легенда дійшла до нас про назву скелі - Марія Терезія».

Про перше заселення території сучасного села свідчать найдена тут давнього палеоліту стоянка около 500 тисяч років тому назад, клад бронзових виробів (кінець ІІ тисячоліття до н.е.) і період пізнього залізного віку VII – VI століття до н.е.

Про давню історію села свідчать археологічні розкопки, проведені Академією Наук України під керівництвом доктора історичних наук, професора Гладиліна Владислава Миколайовича. Археологічна експедиція науково доказала, що на території села Веряці з’явилася первісна людина около 1 млн. років тому назад.

Перша згадка про село в 1355 році і пов’язана вона з наданням королівської грамоти Королеву, Сасову, Чорнотисову і Веряці. Найбільш імовірно, що основу села склав служивий люд із замку Нялаб, який стрімко піднімається над населеним пунктом.

протягом століть в селі з’являлися нові прізвища: 1567 рік – Феєр, Гузар, Кочіш, Ковач, Поп, Шафі, 1574 – Товт, 1572 – Олаг, Орос, Сас, 1638 – Густі, 1699 – Продан, Ярема, 1743 – Івегеш, Варга, Бородко, Греньо, Попович, 1775 рік – Гріга, Лемак, Леньо, Пелехач, Ланьо, Лоботі.

На прикінці ХVІІІ ст. та середині ХІХ ст.. в селі був добре розвинений такий народний промисел як ткацтво.

На початку 20 ст. в Угорщині почали працювати рудники і шахти по видобутку трахіту і андезиту в Веряці та лігніту в с. Горбки.

12 лютого 1939 року відбулись вибори до Сойму Карпатської України, на яких абсолютну більшість голосів виборців (близько 92,4 %) здобули кандидати Українського національного об'єднання. У селі Веряця, яке належало до округи «Севлюш», за УНО проголосуволи 498 виборців, проти — 1.[джерело?]

16 – 20 березня 1939 року на річці Тисі було розстріляно з Веряці 17 чоловік.

В 1947 році в зоні села Горбки, яке зараз підпорядковується до Веряцької сільської ради, відкрили буровугільну шахту, яка забезпечувала допливом всі села Затисянщини та інші райони області. З 1945 року працюють два щебеневі заводи, продукція яких іде на будівництво залізниць і шосейних доріг.

В 1961 році на базі шахти відкрито глино – порошковий завод бетоніту.

На річці Тиса поблизу Веряці є скеля Мерії Терезії, об яку в минулому часто розбивалися бокораші, які сплавляли ліс із Верховини до Угорщини. Для уникнення нещасть вірниками із Веряці та священиками було встановлено освячену статую в скеляній печері. Тепер ця печера стала цікавим об’єктом для любителів водного туризму.

В 1751 році згадується дерев’яна церква Різдва Пресвятої Богородиці. В 1775 році йдеться про стару дерев’яну церкву. Метричні записи з 1798 року. Теперішня мурована церква, прикрашена 4-рядним іконостасом з образами, намальованими олією на блясі. Розпочато її будівництво в 1812 році, а закінчено в 1832 році. Перший священик, про якого є згадки, це Брусенич-Піото Базіл (1719 і 1739).

Церква Різдва пр. богородиці. 1812.

У 1751 р. згадується дерев’яна церква Різдва, “шинґлами крита, з вежею, в доброму стані, образами доста красними заосмотрена, кромі великого олтаря”. У церкві, освяченій архідияконом Григорієм Копянським, було кілька дзвонів, 5 дерев’яних свічників. Євхаристія зберігалася в малій дерев’яній вежці.

У 1775 р. знову йдеться про стару дерев’яну церкву “із найсильніших брусів (четверокутних тесаних бервен) парохіянами поправлену, малу поправку потребує і теперь”. Теперішня мурована церква – однонавна базиліка, прикрашена 4-рядним іконостасом з образами, намальованими олією на блясі. Шематизм 1915 р. датує церкву 1832 роком.

Священик Юлій Іванчо був в’язнем більшовицьких таборів з 1949 по 1954 р.

З Веряці походив священик Адальберт Довбак – посол Сойму Карпатської України.

Населення[ред. | ред. код]

Станом на 1989 рік у селі проживало 1907 осіб, серед них — 935 чоловіків і 972 жінки[5].

За даними перепису населення 2001 року в селі проживали 2032[1][2] особи. Рідною мовою назвали[6]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 1997 98,28%
угорська 17 0,84%
російська 14 0,69%
білоруська 2 0,10%
молдовська 1 0,05%
інші 1 0,04%

Політика[ред. | ред. код]

Голова сільської ради — Грабовчак Михайло Михайлович, 1972 року народження, вперше обраний у 2016 році. Інтереси громади представляють 14 депутатів сільської ради[7][8][9]:

Партія Кількість депутатів Відсоток
самовисування 14 75,00%

На виборах у селі Веряця працює окрема виборча дільниця, розташована в приміщенні будинку культури. Результати виборів:

Відомі уродженці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к Облікова картка на сайті ВРУ
  2. а б в Населення населених пунктів Закарпатської області за даними перепису 2001 року
  3. Довідник поштових індексів України. Закарпатська область. Виноградівський район
  4. Погода в селі Веряця
  5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - 021 ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОН, Рік, Категорія населення , Стать. Процитовано 2018-04-28. 
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - 021 ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОН, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 2018-04-28. 
  7. Веряцька сільська рада. Облікова картка на сайті ВРУ
  8. Веряцька сільська рада. Керівний склад попередніх скликань
  9. Веряцька сільська рада. Обрані на відповідних виборах депутати місцевої ради. Процитовано 2018-04-29. 
  10. Результати госолування по дільницях ТВО № 75, № виборчої дільниці 66, Закарпатська область. Вибори Президента України. Чергові вибори 31.10.2004
  11. Результати госолування по дільницях ТВО № 75, № виборчої дільниці 66, Закарпатська область. Вибори Президента України. Повторне голосування 21.11.2004
  12. Результати госолування по дільницях ТВО № 75, Закарпатська область. Вибори Президента України. Повторне голосування 26.12.2004
  13. Результати голосування по виборчих дільницях ТВО №69, Закарпатська область. Вибори народних депутатів України 26 березня 2006 року
  14. Результати голосування по виборчих дільницях ТВО №69, Закарпатська область. Позачергові вибори народних депутатів України 30 вересня 2007 року
  15. Результати голосування по дільницях ТВО №74, Закарпатська область. Вибори Президента України 17 січня 2010 року
  16. Результати голосування по дільницях ТВО №74, Закарпатська область. Повторне голосування з виборів Президента України 07 лютого 2010 року
  17. Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 73, Закарпатська область. Вибори народних депутатів України 28 жовтня 2012 року. Архів оригіналу за 24 вересень 2015. Процитовано 29 квітень 2018. 
  18. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 73, Закарпатська область. Вибори народних депутатів України 28 жовтня 2012 року. Архів оригіналу за 24 вересень 2015. Процитовано 29 квітень 2018. 
  19. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях територіального виборчого округу №74, Закарпатська область. Позачергові вибори Президента України 25 травня 2014 року
  20. Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 73, Закарпатська область. Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. Архів оригіналу за 24 вересень 2015. Процитовано 29 квітень 2018. 
  21. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 73, Закарпатська область. Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. Архів оригіналу за 24 вересень 2015. Процитовано 29 квітень 2018. 

Посилання[ред. | ред. код]