Весела наука

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

«Весела наука» (нім. «Die fröhliche Wissenschaft») — книга Фрідріха Ніцше.

Весела наука
нім. Die fröhliche Wissenschaft
FW82.jpg
Обкладинка першого видання
Жанр Філософія
Автор Фрідріх Ніцше
Мова Німецька
Написано 1881-1882
Опубліковано 1882
Попередній твір The Dawn[d]
Наступний твір Так казав Заратустра

Обставини створення та назва[ред. | ред. код]

Ідея «Веселої науки» виникла у філософа влітку 1881 року в Зільсер-ім-Енгандині після уважного знайомства з працями Спінози. Сама книга була написана взимку 1881 — 1882 в Генуї. 28 січня Ніцше відправив початковий текст композитору Петеру Гасту як продовження «Ранкової зорі».

Назва «Весела наука» була вибрана автором не одразу. Вперше цей термін використали провансальські трубадури для позначення свого поетичного мистецтва.

У червні Ніцше підготував книгу до друку, і в серпні вона надійшла у продаж. Друге видання вийшло 1887 року.

Структура та проблематика[ред. | ред. код]

Книзі передує прелюдія з 63 епіграм. Основна частина складається з 383 уривків, об'єднаних в п'ять книг різної довжини. Завершують «Веселу науку» 14 віршів («Пісні принца Фогельфрай»). П'ята книга та вірші з'явилися лише в другому виданні.

У цьому творі Ніцше розглядає, зокрема, такі питання, як сутність зла (перша книга), зв'язок мистецтва з природою (друга книга), «тінь Бога», тобто впорядкованість світу згідно з законами логіки (третя книга) та ін. Саме в ній з'являється відомий афоризм «Бог помер».