Весло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пара весел. «Лопаті» перебувають у верхній частині зображення, ручками в нижній частині. Зверніть увагу, як валик з'єднується не із середньою лінією лопаті (як звичайно), а в кут лопатей.
Триєра — веслове судно

Весло́ — знаряддя у вигляді лопаті на кінці довгої жердини за допомогою якої переміщають човен, гребне судно (веслуванням).

Назва[ред.ред. код]

Слово «весло» пов'язане за походженням з «везти» і виводиться з прасл. *veslo < *vez-slo < пра-і.е. *veǵhslom. Вважається спорідненим з лат. velum («вітрило»)[1].

Відомі й інші позначення цього знаряддя: «гребка», «опачи́на». Довге весло, закріплене на кормі і призначене для управління замість стерна, називалося «прави́ло», «кормило».

Структура[ред.ред. код]

Весло складається з таких елементів:

  • Ручка (вузький край держака) — те місце, за яке весляр тримається руками.
  • Держак — частина весла від лопаті до ручки; форму має шестигранну, чотиригранну або круглу і повинна бути трохи легшою, ніж вся інша частина весла; це перевантаження називається водовагомість. Якщо водовагомість велика, тобто забортна частина весла дуже важка, то в держак наливають свинець.
  • Веретено — частина весла від лопаті до держака, завжди кругла, у вигляді жердини; те місце, де веретено переходить у держак, обшивається по великій частині шкірою для того, щоб дерево не перетиралося об човен.
  • Лопать — широкий край весла, завжди більш-менш плоский, на кінці оббитий смужкою міді або жерсті; опускається при веслуванні (при правильному — 3/4 лопаті) у воду і служить точкою опори для весла.

Дерев'яні весла робляться переважно з ялини та ясена. Так само застосовуються металеві та пластмасові весла.

Класифікація[ред.ред. код]

За родом веслування[ред.ред. код]

Кочетові
Кочетові весла закріпляються рухомо на спеціальному шарнірі, який називається ко́четом.

  • Однолопатеві — на кожному веслі сидить по одному і більше веслярів. Однолопатеві весла можуть мати до 20 футів довжини. У давнину на грецьких і римських судах, де веслярі сиділи в три і навіть п'ять рядів, один вищий від другого,— весла верхнього ряду мали величезну довжину, тому на кожне весло призначалося до 6 веслярів.
  • Однолопатеві — обома веслами гребе один весляр.

Безкочетові

  • Дволопатеві — коли на лавці сидить один весляр і гребе одним веслом (дволопатеві весла завжди з круглими держаками)
  • Однолопатеві — вживаються на каное[2]

За типом судна[ред.ред. код]

Весла отримують назву від роду шлюпки, для якої зроблені, наприклад,

  • Баркасні,
  • Катерні,
  • Вельботні,
  • Шісткові і т. д.

До весел належать гребки, короткі весла (здебільшого з круглими лопатями), які вживаються у вузьких каналах.

На кожній шлюпці весла отримують назву від місця та сторони, на якій гребуть цим веслом;

  • Так, наприклад, Загрібне весло з правого (перше від корми на правій стороні),
  • Загрібне весло з лівої (третє від корми на лівій стороні шлюпки) і т. д.

Командні слова при веслування[ред.ред. код]

При веслування вживаються різні командні слова:

  • Заносити весла,
  • Сушити весла та ін.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — 632 с.
  2. Весловий спорт

Посилання[ред.ред. код]