Весло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Пара весел. Лопаті розташовані у верхній частині зображення, держаки — в нижній частині. Зверніть увагу, як веретено з'єднується не із середньою лінією лопаті (як звичайно), а в кут лопатей.
Трієра — веслове судно
Дволопатеве весло для веслувального слалому

Весло́ — знаряддя у вигляді лопаті на кінці довгої жердини, за допомогою якої переміщають човен, гребне судно (це називається веслуванням чи гребнею)[1][2].

Назва[ред.ред. код]

Слово «весло» пов'язане за походженням з «везти» і виводиться з прасл. *veslo < *vez-slo < пра-і.е. *veǵhslom. Вважається спорідненим з лат. velum («вітрило»)[3].

Відомі й інші позначення цього знаряддя: «гребка»[4], «опачи́на», «бабайка» (велике, прикріплене до човна)[5]. Довге весло, закріплене на кормі і призначене для управління замість стерна, називалося «прави́ло», «кормило»[6][7].

Будова[ред.ред. код]

Весло складається з таких елементів:

  • Ручка (вузький край держака) — те місце, за яке весляр тримається руками.
  • Держак — частина весла від лопаті до ручки; форму має шестигранну, чотиригранну або круглу і повинна бути трохи легшою, ніж вся інша частина весла; це перевантаження називається водовагомість. Якщо водовагомість велика, тобто забортна частина весла дуже важка, то в держак наливають свинець. Кінець держака може бути споряджений відпорним гаком.
  • Веретено — частина весла від лопаті до держака, завжди кругла, у вигляді жердини; те місце, де веретено переходить у держак, обшивається по великій частині шкірою для того, щоб дерево не перетиралося об човен.
  • Лопать — широкий край весла, завжди більш-менш плоский, на кінці оббитий смужкою міді або бляхи; опускається при веслуванні (при правильному — 3/4 лопаті) у воду і служить точкою опори для весла.

Дерев'яні весла робляться переважно з ялини та ясену. Так само застосовуються металеві та пластмасові.

Класифікація[ред.ред. код]

За родом веслування[ред.ред. код]

Кочетові

Кочетові весла закріпляються рухомо на спеціальному гнізді, шарнірі, який називається ко́четом[8]. Лаву для весляра зовуть банкою (від нід. bank — «лавка»)[9].

  • Однолопатеві — на кожному веслі сидить по одному і більше веслярів. Однолопатеві весла можуть мати до 6 метрів довжини. У давнину на грецьких і римських суднах (біремах, триремах, квадриремах, квінквіремах), де веслярі сиділи в два-три ряди, один вищий від одного: весла верхнього ряду мали величезну довжину, тому на кожне весло призначалося до 6 веслярів.
  • Однолопатеві — обома веслами гребе один весляр.
Безкочетові
  • Дволопатеві — коли на лавці сидить один весляр і гребе одним веслом (дволопатеві весла завжди з круглими держаками). Такі весла використовують на байдарках, каяках.
  • Однолопатеві — вживаються на каное[10].

За типом судна[ред.ред. код]

Весла отримують назву від роду шлюпки, для якої зроблені, наприклад:

До весел належать гребки[4], короткі весла (здебільшого з круглими лопатями), які вживаються у вузьких каналах.

На кожній шлюпці весла отримують назву від місця та сторони, на якій гребуть цим веслом:

  • Загрібне весло з правого (перше від корми на правій стороні),
  • Загрібне весло з лівої (третє від корми на лівій стороні шлюпки) і т. д.

Командні слова при веслуванні[ред.ред. код]

При веслуванні вживаються різні командні слова:

  • Заносити весла — піднімати весла над поверхнею води і відводити їх вперед, збираючись зробити гребок
  • Сушити весла — припинити веслування
  • Таба́нити — веслувати в протилежний бік для руху кормою наперед, гальмування або повороту човна[11]

Веслові судна[ред.ред. код]

  • Унірема — античне судно з одним рядом весел
  • Бірема — античне судно з двома рядами весел
  • Трієра (трирема) — античне судно з трьома рядами весел
  • Квадрирема — античне судно з трьома рядами весел, з двома веслярами на весло
  • Квінквірема — античне судно з трьома рядами весел
  • Гексера (сексера, сексирема) — античне судно з трьома рядами весел, з трьома веслярами на весло
  • Галера
  • Ял
  • Гічка

Примітки[ред.ред. код]

  1. Веслування // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Гребня // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — 632 с.
  4. а б Гребка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка — К.: Кіевская старина, 1907-1909
  5. Бабайка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Правило // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  7. Кормило // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  8. Кочет // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  9. Банка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  10. Весловий спорт
  11. Табанити // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Посилання[ред.ред. код]