Весник Євген Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Весник Євген Якович
Євген Веснік.jpg
Народився 15 січня 1923(1923-01-15)
Петроград, СРСР
Помер 10 квітня 2009(2009-04-10) (86 років)
Москва, Росія
Роки діяльності з 1924 р.
IMDb: ID 0895256
Нагороди
Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Червоної Зірки Медаль «За відвагу» Медаль «За відвагу»
Орден «За заслуги перед Вітчизною»
Народний артист СРСР

Євге́н Я́кович Ве́́сник (рос. Евгений Яковлевич Весник; 15 січня 1923(19230115), Петроград — 10 квітня 2009, Москва) — російський актор театру та кіно. Батько убитий у тюрмі НКВД СССР, мати — в'язень концтаборів ГУЛАГ СССР.

Жертва сталінського терору.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 15 січня 1923 року в Петрограді. Батьком був Яків Ілліч Весник (1894—1937), колишній червоний комісар, особистий друг Серго Орджонікідзе, перший директор заводу «Криворіжсталь», убитий подільниками-комуністами 1937.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1942 року. Закінчив війну лейтенантом, ад'ютантом командира 5-ї гвардійської гаубичної артилерійської бригади 2-ї гвардійської артилерійської дивізії прориву РГК.

Після війни вступив до театрального училища імені М. С. Щепкіна, яке закінчив у 1948 році й прийшов до московського театру Станіславського. У 1954 році Є. Весник прийшов у театр Сатири.

У 1963 році перейшов до академічного Малого театру, де пропрацював до 1992 року.

У кіно Євген Весник знімався з 1955 року, дебютував у Сергія Юткевича в «Отелло» у ролі Родріго.

Євген Весник знявся у кількох десятках картин. Серед них були «Сім стариків і одна дівчина», «Трембіта», «Вас викликає Таймир», «Офіцери», «Кажан», «Пригоди Електроніка».

Окрім акторської роботи в біографії Євгена Весника були режисерські роботи в театрі, також він написав низку сценаріїв для радіо і телебачення, опублікував низку книг («Абракадабри», «Задушевні бесіди з сніжною людиною», «Дарую, що пам'ятаю»).

Нагороди і почесня звання[ред.ред. код]

Нагороджений російським орденом «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (1998), радянськими орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня (06.04.1985), Червоної Зірки (28.02.1945), багатьма медалями, у тому числі двома «За відвагу» (28.06.1944, 10.06.1945).

У 1989 році став народним артистом СРСР.

Фільмографія[ред.ред. код]

  • 1955 — Отелло — Родріго
  • 1955 — Урок життя — Петро Замковій
  • 1956 — № 306 Справа — Петро Іванович Грунін — економіст з Новосибірська
  • 1956 — П'ять днів (короткометражний) — Громов
  • 1956 — Старий Хотабич — постовий міліціонер
  • 1957 — Нічний патруль — розтратник
  • 1959 — Оголена зі скрипкою (фільм-спектакль) — репортер Клінтон Премінджер
  • 1960 — Стрибок на зорі — відвідувач кафе
  • 1961 — Відрядження — представник обкому партії
  • 1962 — Інтерв'ю у весни (фільм-спектакль) — Давид Іванович Медакін
  • 1962 — Спадкоємці Рабурдена (фільм-спектакль) — Рабурден
  • 1962 — Яблуко розбрату — Ілля Григорович Руденко
  • 1963 — Стежки-доріжки — Тимофій Остапович Воронюк
  • 1964 — Звичайне чудо — мисливець
  • 1964 — Пригоди Толі Клюквина — Малінін
  • 1964 — Світло далекої зірки — Афанасій Петрович Симонюк
  • 1964 — Слід в океані — Іван Прокопович Єльцов
  • 1965 — Иностранка — професор
  • 1965 — Перекличка — Вася
  • 1965 — Погоня — рибалка
  • 1965—1983 — Фитиль (короткометражний)
  • 1966 — 12 могил Ходжі Насреддіна — професор Цвєтков
  • 1966 — Як солдат від війська відстав — оповідач
  • 1966 — Коли грає клавесин (короткометражний) — професор правознавства
  • 1966 — Кола Брюньйон (фільм-спектакль) — Кола Брюньйон
  • 1967 — Ми — чоловіки (фільм-спектакль) — Філліпс
  • 1967 — Зниклий чиновник (фільм-спектакль)
  • 1967 — Сильні духом — Ворончук
  • 1967 — Я Вас любив … — Павло Голіков
  • 1968 — Експеримент доктора Абста — американський військовий моряк Джаба
  • 1968 — Нові пригоди невловимих — полковник з величезним чолом
  • 1968 — Сім старих та одна дівчина — директор спорткомплексу
  • 1968 — Трембіта — Богдан Сусік, колишній дворецький графа
  • 1968 — Угрюм-ріка — пристав Федір Степанович Амбреев
  • 1970 — Валерка, Ремко + — Євген
  • 1970 — Вас викликає Таймир — Іван Іванович Цеглярів
  • 1970 — Вибух уповільненої дії
  • 1970 — Пригоди жовтої валізки — диспетчер польотів в аеропорту
  • 1971 — Червона заметіль — Балабан
  • 1971 — Офіцери — фельдшер
  • 1972 — Записки Піквікського клубу (фільм-спектакль) — Уордль
  • 1972 — Невідомий, якого знали всі
  • 1972 — П'ятдесят на п'ятдесят — травматолог-хірург
  • 1972 — Дивак з п'ятого «Б» — дільничний лікар
  • 1973 — Нейлон 100 % — Єгор Мотовилін
  • 1973 — Самий останній день (фільм-спектакль) — Бизін
  • 1973 — Найсильніший — Халіф / Візир
  • 1973 — Розумні речі — книгоноша / Посол
  • 1974 — Сторінками Сатирикону-2 (фільм-спектакль) — підлеглий
  • 1974 — Три дні в Москві — Андрій Петрович Потапов
  • 1975 — Хвилі Чорного моря — шпік «Вусатий»
  • 1975 — Це ми не проходили … — Іван Андрійович — головний архітектор, керівник інституту
  • 1975 — У мене є лев — директор цирку Герман Олексійович
  • 1976 — Ну, публіка! (Фільм-спектакль) — начальник станції
  • 1977 — Весь світ в очах твоїх... — Павел Іванович
  • 1977 — Сторінками «Блакитний книги» (фільм-спектакль) — оповідач
  • 1977 — Рідні — Іван Захарович Засекін
  • 1978 — Летюча миша — прокурор Амедей
  • 1978 — Вулицями комод водили … — директор гастроному Мурін
  • 1978 — Засіб Макропулоса (фільм-спектакль) — Гаук-Шeндорф
  • 1979 — Бабусі надвоє сказали … — директор цирку Юрій Сергійович
  • 1979 — Мамуре (фільм-спектакль) — Антуан
  • 1979 — Пригоди Електроніка — учитель математики Таратар
  • 1979 — Сьогодні і завтра — Євген Якович Юраш
  • 1979 — Тема — Пащин Ігор Іванович
  • 1980 — Мільйони Ферфакса — верховний комісар поліції
  • 1980 — Сьома п'ятниця — голова колгоспу Курбоналієв
  • 1980 — Скандальна подія в Брікміллі — член міського правління Хардейкр
  • 1980 — Таємниця Едвіна Друда (фільм-спектакль) — Сапсі
  • 1981 — Пора червоних яблук — Халіл
  • 1981 — Хочу, щоб він прийшов — Валерій Павлович
  • 1982 — Чародії — голова комісії
  • 1983 — Вільний вітер — комісар
  • 1984 — Берег його життя — фінансист
  • 1985 — Ревізор (телеспектакль) — городничий Антон Антонович Сквозник-Дмухановский
  • 1986 — Десь гримить війна — начальник станції Корольов
  • 1986 — Рік теляти — професор
  • 1986—1987 — Кінець світу з подальшим симпозіумом — Мілтон Грінблатт
  • 1987 — Одного разу збрехавши... — батько Олександра
  • 1988 — Іван (фільм-спектакль) — Дудник
  • 1989 — Філіп Траум — доглядач княжого замку Брандт
  • 1990 — Аферисти — лектор
  • 1990 — Червоне вино перемоги — фотограф
  • 1990 — Шапка — Соломон Овсійович Фішкин
  • 1991 — Дій, Маня! — Євген Данилович
  • 1991 — Злочин лорда Артура — гер Вінкелькопф — виробник бомб
  • 1992 — Аляска, сер! — пан Ісаак
  • 1992 — На Дерибасівській гарна погода, або На Брайтон-Біч знову йдуть дощі — радист Моня
  • 1992 — Ноїв Ковчег
  • 1992 — Тьма
  • 1993 — Пістолет з глушником — «Пастух»
  • 1994 — Майстер і Маргарита — доктор в психлікарні
  • 1995 — Ширлі-мирлі — доктор Цітін
  • 1999 — Білий танець — дитячий лікар

Озвучування[ред.ред. код]

  • 1958 — Перша скрипка
  • 1959 — Пригоди Буратіно — папа Карло
  • 1962 — Чудовий сад
  • 1965 — Світлячок № 6
  • 1967 — чаклун-Коваль
  • 1967 — Машинка часу — Паша-паша
  • 1967 — Межа
  • 1967 — Раз-два, дружно!
  • 1967 — Чесне крокодільское — доктор Лев
  • 1968 — Кіт у чоботях — король
  • 1969 — Дід Мороз і літо
  • 1969 — Примхлива принцеса — жебрак
  • 1970 — Кентервільський привид — американець
  • 1971 — Три Банана
  • 1972 — Коник Зелений — Жук
  • 1972 — Коля, Оля і Архімед
  • 1974 — З миру по нитці — начальник команди Пень-колода
  • 1978—1980 — Наш друг Пишичитай — Пишичитай
  • 1981 — Пес у чоботях
  • 1982 — Пригоди чарівного глобуса, або Витівки відьми — чаклунка
  • 1984 — Горщик каші
  • 1984 — Як щеня вчилося плавати рак
  • 1984 — Муфтик, Півчеревичок і Мохобородько
  • 1988 — Довірливий Дракон
  • 1988 — Домовик і господиня — домовик
  • 1988 — Як мишеня пішло в школу — ворон
  • 1993 — Сільський водевіль
  • 1994 — Ах, ці жмурки!

Посилання[ред.ред. код]