Веспасіан Лянцкоронський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Веспасіан Лянцкоронський
Народився 1612 або 1615
Краків, Річ Посполита
Помер 1677[1] або серпень 1676
Львів, Львівська земля, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Країна  Річ Посполита
Діяльність католицький священник, католицький єпископ
Посада Королівський секретар, учасник виборів короля Польщіd і дієцезійний єпископd
Конфесія католицька церква[2]
Рід Лянцкоронські
Батько Самуел Лянцкоронський

Веспасіан Лянцкоронський (пол. Wespazjan Lanckoroński; бл. 1612 — 1677) — церковний діяч Речі Посполитої.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з польського магнатського роду Лянцкоронських, гілки Влодзіславських. Старший син Самуела Лянцкоронського, каштеляна віслицького, і Зофії Фірлей. Народився близько 1612 року. За традицією спочатку отримав домашню освіту.

З 1628 року навчався в Вюрцбурзькому університеті єзуїтів. У 1630 року став новіцієм єзуїтів в німецькому місті Трір. 1638 року втратив батька. У 1641 році став професором біблійної екзегетики в єзуїтському університеті в Кракові.

У 1642 році вийшов з ордену єзуїтів і став єпархіальним священником. У 1645 року призначається королівським секретарем. У 1647 році Веспасіан Лянцкоронський перебував у Падуї. У 1659 став каноніком і кустошем сандомирським. У тому ж році король Ян II Казимир Ваза призначив його своїм резидентом у Відні, звідки передавав звіти королю і поширював польську газету «Merkuriusz Polski Ordynaryjny».

У 1670 році Веспасіан Лянцкоронський отримав сан єпископа кам'янецького. У 1672 році брав участь у військовій раді під час оборони Кам'янця-Подільського від османської армії, хоча формально до її складу не входив.

1674 року був обраний послом (депутатом) від Подільського воєводства на елекційний сейм, де підтримав кандидатуру Яна Собеського на польський престол. Помер 1677 року.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  2. Catholic-Hierarchy.orgUSA: 1990.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa: Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1909. — Cz. 1. — T. 13. — S. 348