Вестерганінґе
|
Вестерганінґе
Västerhaninge
Координати 59°06′53″ пн. ш. 18°04′13″ сх. д. / 59.11499532604077700° пн. ш. 18.07043590577377756° сх. д.Координати: 59°06′53″ пн. ш. 18°04′13″ сх. д. / 59.11499532604077700° пн. ш. 18.07043590577377756° сх. д.
|
Вестерганінґе (швед. вимова: [vɛstɛr²haˌnːɪŋɛ])[4] — місто в комуні Ганінге, лен Стокгольм, Швеція, з 15 134 жителями в 2010 році.[5] Воно з'єднане з Стокгольмом приміською залізницею. Вестерганінґе межує з великим лісом Ганведен на півночі, з Йордбру на сході, з сільським районом на півдні та Тунгелстою на заході. Місто знаходиться в 22 км від Стокгольма та 6 km від Гандена.
Історія[ред. | ред. код]
У XIII столітті була зведена церква Вестерганінґе. Перша письмена згадка датована 1314 р. У 1350 році поселення було спустошене пандемією Чорної смерті. У 1641 році сталася пожежа церкви Вестерганінґе. У 1710 р. чума знову спустошила поселення. У 1831 році блискавка зруйнувала церкві, яка майже вся згоріла. Після реконструкції вона отримала свій сучасний вигляд.[6] У 1834 році побудовано першу школу.
28 грудня 1901 року було відкрито залізницю Стокгольм-Нюнесгамн, що стало вирішальним фактором для подальшого розвитку комуни протягом 20-го століття, особливо після 1950 року, коли населення збільшилося у зв'язку з мільйонною програмою, і були побудовані нові житлові райони. У 1920–24 місто було електрифіковано У 1920-ті та 30-ті роки покращили деякі основні дороги для постійно зростаючого руху автобусів і автомобілів. У 1953 році був зведений перший багатоквартирний будинок, в 1953—1970 рр. побудовано більшість житлових будинків Вестерганінґе. В 1959—60 рр. компанії почали засновуватися в промисловій зоні Håga. У 1973 році відкрито приміське залізничне сполучення з Стокгольмом.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Замок Берга -
Заповідник Skarplöts -
Будинки в Вестерганінґе -
В'їзд до залізничної станції -
Залізнична станція -
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Tätorter 2010 — Статистичне управління Швеції, 2010. — ISSN 1654-3823
- ↑ Folkräkningen, den 1 november 1960, II: Folkmängd inom tätorter efter kön, ålder och civilstånd — SCB, 1961.
- ↑ Statistiska tätorter 2020, befolkning, landareal, befolkningstäthet per tätort — Статистичне управління Швеції, 2021.
- ↑ Jöran Sahlgren; Gösta Bergman (1979). Svenska ortnamn med uttalsuppgifter (швед.). с. 28. Архів оригіналу за 31 березня 2017. Процитовано 20 червня 2019.
- ↑ Tätorternas landareal, folkmängd och invånare per km2 2005 och 2010 (Swedish) . Статистичне управління Швеції. 14 грудня 2011. Архів оригіналу за 10 січня 2012. Процитовано 10 січня 2012.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|df=(довідка) - ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 лютого 2019. Процитовано 20 червня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Västerhaninge |
| ||||||||||
