Вестини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Вести́ни (лат. Vestini) — латинський екзонім для племені, що проживало в центральній Італії в долині Атерно (нині територія Абруццо), а також в прибережних землях між гирлом р. Пескара та Тронто.

Після війни з Римською республікою в 326 до н. е. вестіни отримали статус союзників Риму та зберігали їм вірність аж до союзницьких воєн в Італії 90-88 до н. е.. Контингент вестинів брав участь на боці римлян в битві при Підне 168 до н. е.

Вестини карбували бронзову монету з написом VES.

Відомі численними доісторичними укріпленими поселеннями на пагорбах (Монте-ді-Черро, Монте-Боріа, Кроче-ді-Піченце, Колле-Сепар, Серра-ді-Навеллі та ін.), а також багатими некрополями з могилами у вигляді кам'яних кіл (Баццано, Фосса). У римську епоху їх основними містами були Авея, Пелтуінум і Пінна.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Ezio Mattiocco, Centri fortificati vestini , Sulmone, 1986.
  • Stéphane Bourdin, I centri fortificati vestini … venti anni dopo , dans E. Mattiocco (dir.), Itinera Archaeologica. Contributi di archeologia abruzzese , Lanciano, 2006, p. 9-36.