Вестинська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вестинська мова
Iron Age Italy.svg
Писемність латинське письмо
Класифікація

Офіційний статус

Італьські мови
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3 xvs

Вести́нська мова — зникла мова з групи італьських мов. Засвідчена лише двома збереженими написами часів Римської республіки. Припускають, що написи залишив народ вестини, який мешкав на території сучасного Абруццо від Гран-Сассо до Адріатичного моря в східно-центральній Італії.

Термін «вестини» — римський екзонім для цього народу. Лінгвісти не прийшли до висновку про точне положення вестінської мови серед італійських через брак джерел [1].

Зразок тексту[ред. | ред. код]

Текст CIL 1 2 .394 з околиць Навеллі в області Абруццо, датується серединою 3 ст. до н. е.:[2]

Вестіинський текст:

T.vetio | duno | didet | herclo | iovio | brat | data

Переклад на латину:

T. Vetius donum dedit Herculi Jovio. Grate data

Сучасний переклад:

Тит Вецій дарував (це як) подарунок Геркулесу Йовію. Дано з вдячністю.

Специфічно вестинськими є слова data, didet і duno.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Stuart-Smith, 2004, с. 123
  2. Baldi, Philip (2002). The foundations of Latin. Berlin: Mouton de Gruyter. с. 140. 
  3. Brugmann, Karl; Conway, R Seymour (Translator); Rouse, WHD (Translator) (1010) [1895]. A Comparative Grammar of the Indo-Germanic Languages ​​. Internet Archive. с. 103. [недоступне посилання]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Stuart-Smith J. Phonetics and philology: sound change in Italic. — Oxford : Oxford University Press, 2004. — xxiv +270 p. — ISBN 0-19- 925773-6.
  • Italic Languages ​​. LL Map. 2008. Архів оригіналу за 27 липень 2011. Процитовано 12 September 2010. [недоступне посилання]