Весто Слайфер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Весто Мелвін Слайфер
англ. Vesto Melvin Slipher
V.M. Slipher.gif
Народився 11 листопада 1875(1875-11-11)
Flag of the United States.svg США:
size Індіана:
Малберрі
Помер 8 листопада 1969(1969-11-08) (93 роки)
Flag of the United States.svg США:
size Аризона:
Флегстафф
Поховання на громадському кладовищі Флегстаффа
Громадянство Flag of the United States.svg США
Національність американець
Діяльність астроном
Відомий відкрив розлітання галактик
Alma mater Індіанський університет
Заклад Ловеллівська обсерваторія
Родичі брат Ерл.С.Слайфер (нар.1883 – †1964)
Брати, сестри  • Earl C. Slipher[d]
Нагороди

Весто Мелвін Слайфер (англ. Vesto Melvin Slipher; 11 листопада 1875(18751111)8 листопада 1969) — американський астроном, член Національної АН США (1921).

Наукова біографія[ред.ред. код]

Родився в Малберрі (штат Індіана). У 1901 закінчив університет штату Індіана і з цього часу працював в Ловеллівській обсерваторії (з 1916 — директор).

Наукові роботи відносяться до астроспектроскопії. Методами спектроскопії визначив швидкості і періоди осьового обертання Марса, Юпітера, Сатурна, Урана; показав, що Венера обертається дуже повільно. Вперше отримав фотографії спектрів великих планет з досить високою дисперсією, що виявили структуру молекулярних смуг поглинання, які згодом були ототожнені Рупертом Вільдтом з смугами аміаку і метану. Отримав підтвердження присутності міжзоряних ліній кальцію в спектрах великої кількості зірок в сузір'ях Персея, Скорпіона і Оріона; відкрив міжзоряний натрій. Виявив, що деякі дифузні туманності, наприклад туманність навколо Меропи в Плеядах, мають спектр, подібний до спектру зірок, що є свідченням пилової природи цих туманностей, які світяться відбитим світлом прилеглих зірок. Вперше спостерігав спектр туманності. Першим виміряв високі променеві швидкості кульових скупчень і спіральних туманностей; у 1913 отримав для туманності Андромеди значення променевої швидкості, рівне 300 км/с. Одним з перших прийшов до висновку, що спіральні туманності є дуже далекими зоряними системами. Відкриття Слайфером величезних просторових швидкостей галактик послужило наглядовою основою теорій розширюваного Всесвіту. Вперше отримав докази обертання галактик і виміряв його швидкість для галактики NGC 4594 в сузір'ї Діви (1913-1914) і для туманності Андромеди (1915). Вивчив спектри випромінювання нічного неба, полярних сяйв, великої кількості зірок і комет. Керував пошуками передвіщеної Персівалем Ловеллом транснептунової планети, які в 1930 привели до відкриття Клайдом Томбо Плутона.

Член багатьох академій наук і наукових товариств.

Відзнаки[ред.ред. код]

Вшанування[ред.ред. код]

На честь Весто Слайфера та його брата Ерла (1883-1964), теж астронома, названі кратер Слайфер на Місяці, кратер Слайфер на Марсі та астероїд 1766 Слайфер, відкритий 7 вересня 1962, за Астероїдною програмою штату Індіана.

Джерела[ред.ред. код]

Члени і члени-кореспонденти Національної академії наук США