Весто Слайфер

Весто Мелвін Слайфер
англ. Vesto Melvin Slipher
Народився	11 листопада 1875(1875-11-11) Малберрі, Клінтон, Індіана, США
Помер	8 листопада 1969(1969-11-08) (93 роки)  США:  Аризона: Флегстафф
Поховання	на громадському кладовищі Флегстаффа
Громадянство	США
Місце проживання	США
Діяльність	астроном
Галузь	астрономія
Відомий завдяки	відкрив розлітання галактик
Alma mater	Університет Індіани і Індіанський університет в Блумінгтоні
Науковий ступінь	доктор наук
Знання мов	англійська
Заклад	Lowell Observatory
Членство	Американська академія мистецтв і наук, AAAS і Національна академія наук США
Magnum opus	червоний зсув
Родичі	брат Ерл.С.Слайфер (нар.1883 — †1964)
Брати, сестри	Earl C. Slipherd
Нагороди	медаль Генрі Дрейпера (1932) премія Лаланда (1919) медаль Кетрін Брюс (1935)
Медіафайли у Вікісховищі

Весто Мелвін Слайфер (англ. Vesto Melvin Slipher; 11 листопада 1875(18751111) — 8 листопада 1969) — американський астроном, член Національної АН США (1921).

Наукова біографія

Родився в Малберрі (Індіана). У 1901 закінчив університет штату Індіана і з цього часу працював в Ловеллівській обсерваторії (з 1916 — директор).

Наукові роботи відносяться до астроспектроскопії. Методами спектроскопії визначив швидкості і періоди осьового обертання Марса, Юпітера, Сатурна, Урана; показав, що Венера обертається дуже повільно. Вперше отримав фотографії спектрів великих планет з досить високою дисперсією, що виявили структуру молекулярних смуг поглинання, які згодом були ототожнені Рупертом Вільдтом з смугами аміаку і метану. Отримав підтвердження присутності міжзоряних ліній кальцію в спектрах великої кількості зір в сузір'ях Персея, Скорпіона і Оріона; відкрив міжзоряний натрій. Виявив, що деякі дифузні туманності, наприклад туманність навколо Меропи в Плеядах, мають спектр, подібний до спектра зір, що є свідченням пилової природи цих туманностей, які світяться відбитим світлом прилеглих зір. Вперше спостерігав спектр туманності. Першим виміряв високі променеві швидкості кулястих скупчень і спіральних туманностей; 1913 року отримав для туманності Андромеди значення променевої швидкості, рівне 300 км/с. Одним з перших прийшов до висновку, що спіральні туманності є дуже далекими зоряними системами. Відкриття Слайфером величезних просторових швидкостей галактик послугувало спостережною основою теорій розширюваного Всесвіту. Вперше отримав докази обертання галактик і виміряв його швидкість для галактики NGC 4594 в сузір'ї Діви (1913—1914) і для туманності Андромеди (1915). Вивчив спектри випромінювання нічного неба, полярних сяйв, багатьох зір і комет. Керував пошуками передвіщеної Персівалем Ловеллом транснептунової планети, які в 1930 привели до відкриття Клайдом Томбо Плутона.

Член багатьох академій наук і наукових товариств.

Відзнаки

• 1919 — Премія Ж.Ж.Ф.Лаланда Паризької АН.
• 1932 — медаль Генрі Дрейпера Національної АН США.
• 1933 — Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства.
• 1935 — медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства.

Вшанування

На честь Весто Слайфера та його брата Ерла (1883—1964), теж астронома, названі кратер Слайфер на Місяці, кратер Слайфер на Марсі та астероїд 1766 Слайфер, відкритий 7 вересня 1962, за Астероїдною програмою штату Індіана.

Джерела

• Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Слайфер Весто Мелвин. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)