Перейти до вмісту

Вестсайдська історія (фільм, 2021)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вестсайдська історія
West Side Story
Жанрдрама
кримінал
романтика
мюзикл
РежисерСтівен Спілберг
ПродюсерКрісті Макоско Крігер
Кевін Мак-Коллум
Стейсі Снайдер
Стівен Спілберг
СценаристТоні Кушнер
На основі«Вестсайдська історія» Леонард Бернстайн, Стівен Сондхайм
У головних
ролях		Енсел Елгорт
Ріта Морено
Рейчел Зеглер
ОператорЯнуш Камінський Редагувати інформацію у Вікіданих
КомпозиторЛеонард Бернстайн
Девід Ньюмен
Кінокомпанія
Дистриб'юторWalt Disney Studios Motion Pictures, 20th Century Fox, Fórum Hungaryd[3], HBO Max і Disney+ Редагувати інформацію у Вікіданих
Тривалість156 хв. Редагувати інформацію у Вікіданих
Моваанглійська
КраїнаСША США
Рік2021
Кошторис100 000 000 $ Редагувати інформацію у Вікіданих
Касові збори10 574 618 $[4], 15 095 067 $[5], 1 072 662 $[5] і 1 720 915 $[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 3581652
west-side-story.2mbg.uk/movie/511809/west-side-story Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Вестсайдська історія у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

«Вестсайдська історія» (англ. West Side Story) — романтичний музичний фільм режисера Стівена Спілберга. Стрічка є адаптацію бродвейського однойменного мюзиклу Леонарда Бернстайна та Стівена Сондхайма.

Сюжет

[ред. | ред. код]

У 1957 році «Ракети» — вулична банда молодих людей, нащадків білих емігрантів — борються з «Акулами», пуерториканцями, за контроль над районом Сан-Хуан-Гілл у Вест-Сайді на Мангеттені. Офіцер Крапке та лейтенант Шранк намагаються зупинити протистояння, наголошуючи, що будівлі в цьому кварталі все одно будуть знесені задля будівництва Лінкольн-центру. Проте члени банд надто горді, аби поступитися. Ріфф, лідер «Ракет», пропонує вирішити все бійкою та звертається по допомогу до свого друга Тоні, який нещодавно вийшов із в’язниці умовно-достроково. Тоні відмовляється, прагнучи почати нове життя, працюючи помічником у пуерториканки Валентини — власниці крамниці Дока. Тим часом Марія, сестра лідера «Акул» Бернардо, заручена з його другом Чіно, але мріє про свободу. На одному з танцювальних вечорів Тоні та Марія закохуються одне в одного. Це дратує Бернардо, і він погоджується на умови Ріффа щодо бійки, але за умови, що Тоні також буде там. Після танців закоханий Тоні знаходить дім Марії й обіцяє їй побачення наступного вечора.

Бернардо та його дівчина Аніта сперечаються про життя в Нью-Йорку і Пуерто-Рико: Аніта вірить в Американську мрію, а Бернардо ставиться до неї скептично. Поліція допитує членів «Ракет» про майбутню бійку, та ті все заперечують. Тоні призначає Марії побачення в музеї Клойстерс в Верхньому Мангеттені. Він зізнається, що рік сидів у в’язниці за те, що мало не забив до смерті члена іншої банди; цей випадок його змінив. Марія просить Тоні завадити бійці, і вони клянуться одне одному у вічному коханні. Тоні намагається переконати Ріффа відмовитися від бійки, забравши у нього нещодавно куплений пістолет, але «Ракети» повертають його . Лейтенант Шранк наказує Крапке та поліції завадити бійці. Попри всі зусилля, бійка все ж відбувається, під час якої Бернардо смертельно ранить Ріффа. У нападі люті Тоні вбиває Бернардо ножем. Після прибуття поліції банди тікають, а Чіно знаходить пістолет Ріффа.

Марія розповідає подругам на роботі про своє кохання до Тоні, але Чіно приносить звістку про те, що Тоні вбив Бернардо. Приголомшена, Марія повертається додому, але побачивши Тоні біля вікна своєї кімнати, забороняє йому здаватися поліції і просить тікати. Валентина дізнається про смерть Бернардо і замислюється над природою своїх стосунків із покійним Доком. Тим часом Чіно замислює вбивство Тоні, попри заперечення від «Акул». Аніта знаходить у морзі тіло Бернардо, а повернувшись додому, застає Марію з Тоні. Вона свариться з Марією, але розуміє, що та справді кохає Тоні. Згодом лейтенант Шранк допитує Марію про місце перебування Тоні, а вона посилає Аніту до крамниці Валентини, щоб попередити його. Та в крамниці Аніта натрапляє на кількох «Ракет», які ображають її за расовою ознакою і намагаються зґвалтувати. Дівчину рятує Валентина. Приголомшена, Аніта клянеться повернутися в Пуерто-Рико та бреше Валентині, кажучи, що Чіно вбив Марію. Валентина дорікає «Ракетам», які з ганьбою розходяться.

Валентина передає Тоні слова Аніти, і той вибігає на вулицю, благаючи Чіно вбити його. Марія приходить до крамниці з речами, але з’являється Чіно і стріляє в Тоні. Тоні вмирає на руках Марії. Марія бере пістолет і наводить його на прибулих «Ракет» і «Акул», звинувачуючи їх у безглуздих смертях через їхню ворожнечу; зі сльозами на очах вона кидає зброю. Перед самим прибуттям поліції обидві банди підіймають тіло Тоні та несуть його до крамниці Дока, а Марія йде за ними.

У ролях

[ред. | ред. код]
Актор Роль
Енсел Елгорт Тоні Тоні
Рейчел Зеглер Марія Марія
Ріта Морено Валентина Валентина
Аріана ДеБоз Аніта Аніта
Девід Альварес Бернардо Бернардо
Джош Андрес Рівера Чіно Чіно
Корі Столл лейтенант Шранк лейтенант Шранк
Браян д'Арсі Джеймс сержант Крупке сержант Крупке
Майк Фейст Ріфф Ріфф
Анна Ізабель Розалія Розалія
Медді Зіглер Велма Велма

Створення фільму

[ред. | ред. код]

Виробництво

[ред. | ред. код]

У березні 2014 року стало відомо, що Стівен Спілберг зацікавлений як режисер у кіноадаптації бродвейського мюзиклу «Вестсайдська історія»[6]. У 2017 Тоні Кушнер заявив, що працює над сценарієм до фільму[7]. Наступного року було анонсовано, що скоріш за все Стівен Спілберг буде режисером стрічки[8]. Через кілька днів було оголошено кастинг[9]. У вересні 2018 року Джастін Пек став хореографом стрічки[10].

У травні 2019 стало відомо, що Девід Ньюмен займається аранжуванням й адаптацією оригінальної музики мюзиклу. Густаво Дудамель, керівник Лос-Анджелеського філармонічного оркестру, буде диригентом під час запису разом із Джанін Тесорі, яка буде працювати вокальним тренером[11].

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]

Американська кіноакадемія оголосила номінантів на здобуття премії «Оскар» у 2022 році. Так фільм «Вестсайдська історія» потрапив у номінацію в наступних категоріях: Кращий фільм, Найкращий режисер, Найкраща акторка другого плану, Найкращі костюми, Найкраща операторська робота. Церемонія нагородження премії запланована на 27 березня 2022 року.[13]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Gleiberman, Owen (2 грудня 2021). 'West Side Story' Review: Steven Spielberg Gives the Musical Classic a Gritty, Rousing Upgrade. Variety. Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
  2. ↑ Murphy, J. Kim (11 грудня 2021). Box Office: 'West Side Story' Opening on Top With Concerning $10 Million Debut. Variety. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 13 грудня 2021.
  3. ↑ Terjesztésre kerülő filmalkotások és artfilmek nyilvántartása — NMHH.
  4. ↑ Box Office Mojo — 1999.
  5. ↑ а б в Box Office Mojo — 1999.
  6. ↑ Mike Fleming Jr (5 березня 2014). Fox Revives ‘West Side Story’ For Steven Spielberg As Town Ponders Stacey Snider Move And DreamWorks’ Future. Deadline. Архів оригіналу за 6 грудня 2020. Процитовано 12 червня 2019.
  7. ↑ Tim Teeman (19 липня 2017). Tony Kushner: Why I’m Writing a Play About Donald Trump. The Daily Beast. Архів оригіналу за 11 лютого 2019. Процитовано 12 червня 2019.
  8. ↑ Mike Fleming Jr (19 січня 2018). Steven Spielberg Eyes Indiana Jones & ‘West Side Story’ Atop Next Directing Vehicles. Deadline. Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 12 червня 2019.
  9. ↑ Borys Kit (26 січня 2018). Steven Spielberg Looks for Spanish-Speaking Actors for His 'West Side Story' Remake. Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 12 червня 2019.
  10. ↑ Greg Evans (28 вересня 2018). Broadway’s Justin Peck To Choreograph Steven Spielberg’s ‘West Side Story’. Deadline. Архів оригіналу за 21 грудня 2018. Процитовано 12 червня 2019.
  11. ↑ Logan Culwell-Block (17 травня 2019). Jeanine Tesori and Gustavo Dudamel Join Music Staff of Spielberg-Helmed West Side Story Movie. Playbill. Архів оригіналу за 5 червня 2019. Процитовано 12 червня 2019.
  12. ↑ West Side Story: Full Cast & Crew (англ.). Internet Movie Database. Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 12 червня 2019.
  13. ↑ "Дюна", "Не смотрите наверх", "Власть пса": названы номинанты на "Оскар-2022". www.unian.net (рос.). Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вестсайдська_історія_(фільм,_2021)&oldid=45687463