Вестфолл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вестфолл
Vestfold
Герб
Герб провінції Вестфолл
Розташування
Мапа Норвегії з підсвіткою провінції Вестфолл
Основні дані
Фюльке: NO-07
Регіон: Естланн
Столиця: Тенсберг
Найбільші міста:
Кількість комун: 14
Площа: 2 224 км²
Населення (2013 [1]):
 • Густота:
239 907
 • 108/км²
Мова: Норвезька
Сайт: www.vfk.no
Карта
Мапа

Вестфолл (норв. Vestfold) — один із норвезьких фюльке (районів). Розташований у південній частині регіону Естланна (Східна Норвегія). Адміністративний центр — місто Тенсберг. Межує з фюльке Бускеру та Телемарк.

У 2017 році уряд вирішив скасувати деякі округи та об'єднати їх з іншими округами, щоб утворити більші округи, зменшивши кількість округів з 19 до 11, що було реалізовано 1 січня 2020 року. Так Вестфолл було включено до складу нового фюльке Вестфолл-ог-Телемарк.

Проте з 1 січня 2024 року після рішення Стортингу від 14 червня 2022 року стало 15 округів. Зокрема, три з нещодавно об’єднаних округів (Вестфолл-ог-Телемарк, Вікен і Трумс-ог-Фіннмарк) розпалися та замінені своїми раніше об’єднаними округами, тож округ Вестфолл відновлено.

Адміністративно-територіальний поділ[ред. | ред. код]

Комуни Вестфолла

Вестфолл поділяється на 14 комун:

  1. Андебу
  2. Гуф
  3. Голместранн[2]
  4. Гутен
  5. Ладал
  6. Ларвік
  7. Неттерей
  8. Ре
  9. Санде
  10. Саннефіорд
  11. Стоке
  12. Свельвік
  13. Геме
  14. Тенсберг

Населення[ред. | ред. код]

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1951 154 670
1961 174 382 +12.7%
1971 175 402 +0.6%
1981 186 691 +6.4%
1991 198 354 +6.2%
2001 215 030 +8.4%
2011 233 705 +8.7%
2021? 262 777 +12.4%
2031? 287 496 +9.4%
Statistics Norway.[3]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Population, by sex, age and municipality. 1 October 2013. Vestfold (Англійська) . Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 22 листопада 2013.
  2. Іноді Гольместранд, див.: Зустріч фронтовиків в Осльо.
  3. Projected population - Statistics Norway. Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 14 грудня 2015.