Веттони

Ареал веттонів.

Ветто́ни (грец. Οὐέττωνες, Ouéttones; лат. vettones, ісп. vettones) — у V ст. до н.е. — I ст. н.е один із доримських народів Піренейського півострова. Ймовірно були докельтського походження. Згадуються в античних авторів, зокрема в «Географії» Страбона. Мешкали на північному заході центрального високогірного плато півострова (сучасні іспанські провінції Авіла й Саламанка, частково — Самора, Толедо, Касерес, регіон іспансько-португальського кордону). Були споріднені з лузітанами. Найбільше місто — Салмантика (сучасна Саламанка). З ветоннами пов'язують арехологічні культури Коготас II й культуру кам'яних боровів. Не згадуються після римського завоювання Іспанії.

Джерела

• Álvarez-Sanchís, J. R. Los Vettones. Madrid: Real Academia de la Historia, 1999.
• Moreno, Eduardo Sánchez. Vetones: Historia y Arqueología de un pueblo prerromano. Madrid: Ediciones de la Universidad Autónoma, 2000.
• Страбон. География: В 17 кн. / Пер., статья и коммент. Г. А. Стратановского. Л. : Наука, 1964. 943 с. (Классики науки)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Веттони

• Territorio vetón [Архівовано 21 липня 2019 у Wayback Machine.]