Вечірниця дозірна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вечірниця дозірна
Nyctalus noctula.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Рукокрилі (Chiroptera)
Підряд: Кажани (Microchiroptera)
Надродина: Vespertilionoidea
Родина: Лиликові (Vespertilionidae)
Рід: Вечірниця (Nyctalus)
Вид: Вечірниця руда
Біноміальна назва
Nyctalus noctula
(Schreber, 1774)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Nyctalus noctula
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Nyctalus noctula
EOL logo.svg EOL: 1038529
ITIS logo.svg ITIS: 632069
IUCN logo.svg МСОП: 14920
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 51300

Вечірниця дозірна[2] або вечірниця руда[2] (Nyctalus noctula) — вид кажанів роду Вечірниця (Nyctalus) з родини Лиликові (Vespertilionidae), один із трьох видів вечірниць у фауні України.

Поширення[ред. | ред. код]

Вид поширений в Європі, Азії та Північній Африці. Загалом поширення виду пов'язане з різноманітними лісостанами. Інколи мешкає у містах, багато цих тварин живе в Гамбурзі, Відні, Брно та інших великих європейських містах. Широко поширена і в Україні.

Морфологія[ред. | ред. код]

Має довжину 8 см та розмах крил 35 см, що робить її одним з найбільших видів кажанів Західної та Центральної Європи.

Екологія[ред. | ред. код]

Зазвичай починає полювати із заходом сонця, раніше за більшість європейських кажанів. Літає високо та швидко, піднімається над верхівками дерев звичайних для цієї тварини лісових районів. Воліє селитися в невеликих гаях, може пролітати на відстань до 20 км від місця сну. Удень зазвичай ховається в дуплах або інших укриттях.

На додаток до типового для кажанів ультразвуку, сигнали якого у цього виду звучать на частотах 18-20 кГц, що використовується для ехолокації, цей кажан видає різкі крики, якими привертає представників протилежної статі.

Зазвичай харчується жуками, міллю, крилатими мурахами, інколи нападає на дрібних птахів[3].

Гібернація[ред. | ред. код]

Узимку руда вечірниця впадає у сплячку, як і решта кажанів помірних широт. Зазвичай для цього дупла занадто холодні, тому тварина шукає печери або штучні споруди, такі як горища. Часто місця сплячки знаходяться у сотнях кілометрів від районів мешкання улітку.

Починаючи з 2000–2005 року, в Україні та суміжних країнах частішають зимові знахідки вечірниці дозірної. Цей вид часто знаходять у стані зимової сплячки в різноманітних господарських приміщеннях, у будівлях університетів та адміністрацій та інших нежитлових спорудах. Щороку фахівці Українського центру охорони кажанів виявляють до 10 місць перебування, всі у містах, у кожному від 10–20 до кількох сотень вечірниць.

Охоронний статус[ред. | ред. код]

Хоча ця вечірниця знаходиться під відносною загрозою, вона більш поширена й чисельна, ніж решта європейських кажанів, багато в чому завдяки здатності мешкати у містах. Від 2009 року вид включено до Червоної книги України [4]. Охороняється згідно з низкою міжнародних угод [5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. The IUCN Red List of Threatened Species. Nyctalus noctula. 
  2. а б Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 157.
  3. Nielson, John. "Giant Bats Snatch Birds from Night Sky," NPR. April 18, 2007. Accessed May 17, 2007.
  4. Вечірниця Nyctalus noctula // Червона книга України, 2009
  5. Nyctalus noctula (Schreber, 1774) // Український центр охорони кажанів

Джерела[ред. | ред. код]