Вибори столиці Олімпійських ігор 2020

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шість міст подали заявки на участь у виборах столиці Олімпійських та Паралімпійських ігор 2020. Кандидатами на проведення ігор були

Місце проведення було вибране 7 вересня 2013 року на 125-ій сесії МОК шляхом таємного голосування членів організації. У першому турі Токіо зайняло перше місце, а Стамбул і Мадрид отримали однакову кількість голосів, у зв'язку з чим було проведене переголосування, після якого до другого туру разом із Токіо вийшов Стамбул. У другому турі Токіо здобуло більше голосів, ніж Стамбул, і отримало право проведення літніх Олімпійських ігор 2020[1].

Процес виборів[ред. | ред. код]

Процес вибору олімпійської столиці починається з того, що Національний олімпійський комітет (НОК) подає заявку свого міста в Міжнародний олімпійський комітет (МОК), і закінчується обранням столиці членами МОК під час чергової сесії. Процес регулюється Олімпійською хартією, як зазначено в главі 5, правилі 34.[2]

Починаючи з 1999 року процес складається з двох етапів. Під час першої фази, яка починається відразу після закінчення терміну подання заявок, «міста-заявники» зобов'язані відповісти на низку запитань, що охоплюють теми, важливі для успіху організації ігор. Ця інформація дозволяє МОК аналізувати можливості майбутніх організаторів, сильні і слабкі сторони їхніх планів. Після детального вивчення поданих анкет і подальших доповідей, Виконавча рада МОК вибирає міста, які беруть участь у наступному етапі. Другий етап є справжньою кандидатською стадією: міста, заявки яких прийняті (далі їх називають «міста-кандидати»), зобов'язані подати другу анкету у вигляді розширеного, детальнішого кандидатського портфеля.[3] Ці портфелі уважно вивчає Оцінювальна комісія МОК, яка складається з членів МОК, представників міжнародних спортивних федерацій, НОК, спортсменів, Міжнародного Паралімпійського Комітету та міжнародних експертів у різних галузях.[4] Члени оцінювальної комісії потім роблять чотириденний огляд кожного з міст-кандидатів, де вони перевіряють запропоновані спортивні споруди і резюмують щодо деталей у кандидатських портфелях. Оцінювальна комісія описує результати своєї перевірки у звіті, який вона надсилає членам МОК за місяць до сесії МОК.[3]

Сесія МОК, на якій обирають місто-організатор, відбувається в країні, яка не подавала заявку на право бути господарем Олімпіади.[3] Вибори проводять активні члени МОК (за винятком почесних і шанованих членів), що прибули на сесію, кожен з яких має один голос. Учасники з країн, місто яких бере участь у виборах, не голосують допоки місто ще не вибуло. Голосування відбувається в кілька раундів, поки одна із заявок не набирає абсолютної більшості[en] голосів; якщо цього не відбувається в першому турі, то заявка з найменшою кількістю голосів вибуває, і голосування повторюється. У разі рівності очок за найменшу кількість голосів, проводиться спеціальний тур голосування із якого переможець виходить до наступного раунду.[5][6] Після оголошення міста-господаря делегація цього міста підписує «договір міста-господаря» з МОК, який делегує обов'язки організатора ігор місту і відповідному НОК.[7]

Оцінювання[ред. | ред. код]

Таблиця балів робочої групи МОК для оцінки якості і здійсненності заявки[8]
Критерiй Стамбул Токіо Баку Доха Мадрид
Туреччина Японія Азербайджан Катар Іспанія
Min Max Min Max Min Max Min Max Min Max
Загальний проект 6.0 8.0 7.0 9.0 4.0 7.0 5.5 8.0 8.0 9.0
Олімпійське(і) село(а) 6.0 8.0 8.0 9.0 5.0 8.0 7.0 9.5 7.0 9.0
International Broadcast Centre 6.0 8.0 8.0 9.0 4.0 6.0 7.0 9.0 6.0 9.0
Досвід минулих спортивних змагань 5.5 7.0 7.0 8.0 3.5 5.5 5.0 7.5 7.5 8.5
Екологiя 5.0 7.0 5.5 8.0 4.0 7.0 4.0 6.0 7.5 9.0
Проживання 6.0 8.0 9.0 10.0 3.0 5.0 5.0 8.0 8.0 9.0
Транспорт 5.0 7.0 8.0 9.0 4.0 7.0 6.0 8.0 8.0 9.0
Медицина 7.0 8.0 8.0 9.0 5.0 7.0 8.0 9.0 8.0 9.0
Безпека і охорона 6.0 7.0 7.0 9.0 4.0 6.0 6.0 7.0 7.0 8.0
Телекомунiкацii 6.0 8.0 9.0 9.0 5.0 7.0 7.0 8.0 9.0 9.0
Енергетика 6.0 8.0 5.0 8.0 4.0 5.5 7.0 9.0 8.0 9.0
Юридичні питання 7.0 9.0 7.0 9.0 6.0 7.0 6.0 7.0 7.0 9.0
Урядова підтримка та громадська думка 8.0 9.0 6.0 9.0 7.0 9.0 8.0 9.0 7.0 9.0
Фінанси 6.0 8.0 7.0 8.0 4.0 6.0 8.0 9.0 5.0 8.0
Заявка Дохи
Заявка Риму

Кандидати[ред. | ред. код]

Rome bid for the 2020 Summer OlympicsMadrid bid for the 2020 Summer OlympicsIstanbul bid for the 2020 Summer OlympicsTokyo bid for the 2020 Summer OlympicsBaku bid for the 2020 Summer OlympicsDoha bid for the 2020 Summer Olympics
Розташування фіналістів

Подані заявки[ред. | ред. код]

Таким чином, на проведення Ігор претендували Токіо, Стамбул та Мадрид.

Інші претенденти, які розглядалися[ред. | ред. код]

Вибори[ред. | ред. код]

Результати голосування[ред. | ред. код]

Токіо
Стамбул
Мадрид
Місто НОК 1-й раунд 2-й раунд 3-й раунд
Токіо
Tokyo 2020 Olympic bid logo.svg
Японія Японія 42 60
Стамбул
Istanbul 2020 Olympic bid logo.svg
Туреччина Туреччина 26 49 36
Мадрид
Madrid 2020 Olympic bid logo.svg
Іспанія Іспанія 26 45
Місце Деталі голосування
125-ша сесія МОК

Аргентина Буенос-Айрес

Члени з правом голосувати 94 94 93
Учасники
Утрималися
Дійсні бюлетені

Примітки[ред. | ред. код]

  1. У 2020 році Олімпіада пройде в Токіо
  2. Olympic Charter (PDF). International Olympic Committee. 2004-09-01. ISBN 92-9149-001-6. Архів оригіналу за 2008-06-09. Процитовано 2008-06-04. 
  3. а б в Host City Election Procedure. International Olympic Committee. Архів оригіналу за 2008-06-19. Процитовано 2008-06-04. 
  4. Role and composition of the Evaluation Commission. 117th IOC Session. International Olympic Committee. Архів оригіналу за 2008-06-13. Процитовано 2008-06-04. 
  5. FAQ - ELECTION OF AN OLYMPIC GAMES HOST CITY - Host city election. International Olympic Committee. Архів оригіналу за 2008-07-17. Процитовано 2008-06-04. 
  6. Election procedure. 117th IOC Session. International Olympic Committee. Архів оригіналу за 2008-06-01. Процитовано 2008-06-04. 
  7. The Organizing Committees of the Olympic Games. The Movement. International Olympic Committee. Процитовано 2008-06-04. 
  8. 2020 Working Group Report (PDF). International Olympic Committee. April 5, 2012. Процитовано July 14, 2014. 

Посилання[ред. | ред. код]