Вибір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ви́бір — стадія волі, що має на увазі надання переваги внаслідок відкидання однієї з двох або більше альтернатив, інколи після періоду обмірковування.

Приклади простого вибору включають такі, як-от: рішення, чи вставати зранку, чи далі спати, та обирання конкретного маршруту для подорожі. Складніші випадки — як наприклад, рішення, які стосуються того, що людина думає чи у що вірить, — зокрема, вибір релігійної приналежності чи політичної партії.

Згідно з концепцією психології долі, категорія «вибір» в житті індивіда має важливе значення не тільки в теперішньому часі, але і значно впливає на майбутнє. Леопольд Сонді писав:

«Вибір визначае долю»[1].

Проблема вибору в економіці

[ред. | ред. код]

Економічна теорія розглядає проблему вибору варіантів використання обмежених ресурсів для задоволення необмежених потреб.

Зокрема, розглядається вибір споживача - як досягти максимальної корисності у споживанні, використовуючи обмежений бюджет (бюджетне обмеження).

Також розглядається вибір виробника - як досягти найвищого прибутку фірми з урахуванням: а) ціни товару на ринку; б) обсягу продажів; в) вартості ресурсів.

Економіка розглядає вільний вибір (каталактика) та вибір в умовах примусу зі сторони держави (конфіскація частки доходів споживачів і виробників у вигляді податків).

Необхідною умовою добровільного вибору споживача і виробника є забезпечення суверенітету споживача і суверенітету виробника.

Економіку іноді називають "наукою вибору". Людвіг фон Мізес, представник Австрійської школи, так описує роль вибору в економічній науці:

Вивчення власне економічних проблем не може не починатися з дослідження акту вибору; економічна теорія стала частиною, й яка на сьогоднішній день є найбільш розробленою, більш універсальної науки праксеології[2].

Крім індивідуального вибору споживача і виробника, який описує мікроекономіка, існує відгалуження економічної теорії - теорія суспільного вибору (Public Choice Theory), яка займається економічним аналізом процесів прийняття політичних рішень.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Мальцев О. В. (02.08.2018). Хто заснував судьбоаналіз. oleg-maltsev.com (рос.). Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 15 грудня 2018.
  2. Фон Мизес, Людвиг (2016). Человеческая деятельность: Трактат по экономической теории (рос.) . Челябинск: Социум. ISBN 978-5-91603-093-8.

Рекомендовано

[ред. | ред. код]
  • Джеймс Древер. Словник психології — A Dictionary of Psychology by James Drever. Middlesex: Penguin Reference Books, 1952 — 1966.