Вивільга батанська
Зовнішній вигляд
| ?Вивільга батанська | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
На межі зникнення (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Вивільгові (Oriolidae) |
| Рід: | Вивільга (Oriolus) |
| Вид: | Вивільга батанська |
| Біноміальна назва | |
| Oriolus isabellae Ogilvie-Grant, 1894 | |
Мапа поширення виду | |
| Синоніми | |
| |
| Посилання | |
| Oriolus isabellae | |
| Oriolus isabellae | |
| 1051829 | |
| 561701 | |
| 22706378 | |
| 890060 | |
Вивільга батанська[2] (Oriolus isabellae) — вид співочих птахів родини вивільгових (Oriolidae).
Ендемік філіппінського острова Лусон.[3] Знаходиться на межі зникнення. Історично відомо з трьох локалітетів в провінції Батаан та п'яти на північному сході острова (провінції Кіріно та Кагаян). У 2004 році птаха спостерігали поблизу Сан-Маріано в провінції Ісабела. В Баттані не спостерігався з 1947 року. За оцінками, популяція становить не більше 250—400 птахів.
Природним середовищем існування є субтропічні або тропічні вологі низинні ліси.
- ↑ BirdLife International (2018). Oriolus isabellae: інформація на сайті МСОП (версія 2020.3) (англ.) 23 березня 2021
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Oriolus isabellae - Avibase. avibase.bsc-eoc.org. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 25 лютого 2017.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |