Перейти до вмісту

Виграїв

Координати: 49°27′20″ пн. ш. 31°8′25″ сх. д. / 49.45556° пн. ш. 31.14028° сх. д. / 49.45556; 31.14028
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Виграїв
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Черкаський район
Тер. громада Корсунь-Шевченківська міська громада
Код КАТОТТГ UA71080170020031268
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване до 1741
Населення 664
Поштовий індекс 19416
Телефонний код +380 4735
Географічні дані
Географічні координати 49°27′20″ пн. ш. 31°8′25″ сх. д. / 49.45556° пн. ш. 31.14028° сх. д. / 49.45556; 31.14028
Середня висота
над рівнем моря
132 м
Водойми р.Рось
Відстань до
обласного центру
66 (фізична) км
Відстань до
районного центру
14 км
Місцева влада
Адреса ради м. Корсунь-Шевченківський
Карта
Виграїв. Карта розташування: Україна
Виграїв
Виграїв
Виграїв. Карта розташування: Черкаська область
Виграїв
Виграїв
Мапа
Мапа

Вигра́їв — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Корсунь-Шевченківській міській громаді. Розташоване за 14 км від центру громади — міста Корсунь-Шевченківський, за 19 км від залізничної станції Корсунь та за 5 км від автошляху Н01. Населення — 600 чоловік (1044 у 1972 році).

Неподалік Виграєва виявлено поселення трипільської культури, та одне — періоду України-Русі.

Історія

[ред. | ред. код]
Стела про перемогу Б.Хмельницького 1648 р.

За однією з версій свою сучасну назву село отримало на честь перемоги козаків гетьмана Богдана Хмельницького над військами Речі Посполитою в травні 1648 року битві під Корсунем, яка закінчилася розгромом польського війська і взяттям в полон двох польських гетьманів. На честь цієї події в селі встановлено обеліск. В селі збереглися рови, які козаки на чолі з Максимом Кривоносом викопали, готуючи засідку на польське військо.

За іншою версією назва Виграїв походить від козака Виграя, який заснував хутір на місці сучасного села.

Перша письмова згадка про Виграїв відноситься до 1741 р. Село згадується в описі Корсунського староства й мало 30 дворів та близько 250 жителів.

327 виграївців брали участь у Другій світовій війні, з них 217 нагороджені орденами і медалями СРСР. В пам'ять про 78 загиблих у боях встановлено монумент Слави.

Станом на 1972 рік в селі працювала восьмирічна школа, де навчалося 172 учні, клуб на 350 місць, бібліотека з книжковим фондом 8,7 тисяч примірників, медпункт, дитячі ясла, філія зв'язку. В селі працював колгосп ім. Богдана Хмельницького, що мав в користуванні 2,1 тисяч га землі, у тому числі 1,3 тисячі га орної. Виробничим напрямком господарства було рільництво і тваринництво.

Виграїв — дуже цікавий природний об'єкт (ставки, ліс, річка Рось) і підходить для відпочинку в літній період (рибалка, піші походи, прогулянки на велосипедах і човнах).

Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви Покрова Пресвятої Богородиці с. Виграїв (приписне с.* Нехворощ) Київського воєв., з 1797 р. Богуславського, з 1846 р. Канівського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/vyhr_001.xml [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.]

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:

Мова Кількість Відсоток
українська 602 98.05%
російська 7 1.14%
румунська 5 0.81%
Усього 614 100%

Охорона природи

[ред. | ред. код]

Поряд з селом розміщений заказник «Виграївський» (площа 3521,8756 га, створений рішенням Черкаської обласної ради від 22.05.1990 р. № 95) і заповідні урочища «Різаний Яр» (площа 233 га, створене рішенням Виконкому Черкаської обласної ради від 19.03.1976 року № 117) та «Горіхова діброва» (площа 3,8 га, статус отриманий у 2000 році).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]