Виделка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Запит «Вилка» перенаправляє сюди; див. також Вилка (значення).
Різноманітні виделки

Виде́лка, рідше вилка[1] — столовий прибор з ручкою, що має два, або більше загострених зубців. Широко використовується для приготування страв, а також під час їжі для утримання або перенесення окремих частин їжі. Спочатку виделка з'явилася на Заході, тоді як в Східній Азії користувалися переважно паличками для їжі. Проте в наш час виделки набули поширення у всьому світі. Кількість зубців протягом часу змінювалася від одного (XI ст.) до чотирьох (початок XX ст.).

Слово виделка походить від пол. widelec (від widły — «вила»), закінчення «-ка» замість «-ець» пояснюють впливом слова «вилка»[2].

Історія[ред.ред. код]

До винаходу виделки більшість жителів Заходу використовували для прийому їжі тільки ложку та ніж, тому в основному їжу вживали руками. Аристократи іноді воліли тримати по ножу в кожній руці — один для розрізання, другий — для перенесення їжі з посудини до рота.

Очевидно, що виделками користувалися ще в Стародавній Греції[3]. Відомі вони були й на Близькому Сході: згадки про цей прибор можна знайти у «Першій книзі Самуїла»[4]. Спочатку у виделки були тільки два зубці, але вигоду більшої їх кількості усвідомили швидко. Зубці виделки були прямі, тому її можна було використовувати тільки для нанизування, а не зачерпування їжі.

У XI столітті виделка була завезена з Візантії в Італію. Тут нею стали широко користуватися до XIV століття, а в XI столітті виделка стала необхідним атрибутом на трапезах знаті та купців.

У Північній Європі виделка з'явилася значно пізніше. Вперше англійською мовою вона була описана Томасом Коріетом (англ. Thomas Coryat) в книзі про його італійські подорожі 1611 року, проте, широке застосування в Англії виделка отримала тільки в XVIII столітті. Цікаво, що католицька церква не вітала її використання.

На території України (яка тоді входила до складу Речі Посполитої) перші тризубі виделки з'явилися у XVII ст. (у XVIII ст. були поширені двозубні), хоча, звичайно, виделки використовували й раніше. Фактом порівняно пізнього впровадження виделок до ужитку пояснюють стародавній звичай мити руки до і після їжі — тоді прийнято було їсти ножем, ложкою і просто руками[5].

У Росію виделка була завезена з Речі Посполитої на початку XVII ст. Лжедмитром І у багажі Марини Мнішек і була демонстративно використана під час бенкету в Грановитій палаті Кремля з нагоди одруження Лжедмитра з Мариною. Це викликало вибух обурення боярства та духівництва, послугувало одним із приводів до підготовки змови Шуйського. Вона стала вагомим аргументом, що доводила простому народу неросійське походження Лжедмитра (росіяни тоді користувалися тільки ложкою).

Виделки із зігнутими зубцями вперше з'явилися в Німеччині в XVIII столітті. Приблизно в цей же час в основному стали користуватися виделками з чотирма зубцями.

У культурі[ред.ред. код]

Прислів'я[ред.ред. код]

  • Хоч куліш, аби виделками

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Вилка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — 632 с.
  3. «Одісея», пісня III, вірш 460 (там є слово πεμπώβολα — множина від πεμπώβολον, утвореного від слів πέντε — «п'ять» і οβολόν — «ріжок»)
  4. Zjawiał się sługa kapłana z trójzębnymi widełkami w ręku. 1 Sam 2,13. (пол.)
  5. Zygmunt Gloger, Encyklopedia staropolska, T. 1-4, Warszawa 1900—1903. (пол.)
Ложки Це незавершена стаття про посуд та кухонне приладдя.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.